6. Довгий шлях

Прийшовши до тями  Ореста приголомшила новина , що в цій жахливій аварії він не те що не поговорив з Лілею, а ще й втратив батька та сестру.  Йому повідомили що його матір жива, але їм обом ще доведеться лікуватися в лікарні кілька днів. Після того як їх виписали,  вони поховали рідних. В день поховання отямився Вадим , якому повідомили що його дружина та дитина загинули під час пологів,  а його напарник загинув на місці аварії.  Проти Вадима склали кримінальну справу за статтею пограбування,  після чого його доставили до в'язниці.  Сидячи у в'язниці вісім років Вадим був дуже розлючений.  Він звинувачував у смерті дружини та доньки свою бідність, тому він  поклявся собі,  що зробить все що завгодно, але розбагатіє,  адже вважав що життя і так заборгувало йому. І в батьків Ольги панував траур,  вони поховали свою молоду доньку ,яку невідомі люди  спочатку побили до пів смерті а потім застрелили. Після смерті батьків  підростаючий син Ольги та Віктора  ріс в домі діда,  начальника поліцейського відділку, який весь цей час шукав тих,  хто був винен в сметрі його доньки, але на знайшов.  Сашко щовечора підслуховував розмови баби з дідом про те , як померли його мати та батько , і для себе він вже знайшов винного і  це був ніхто інший як Вадим.  Орест також виховував Максима ,сина своєї сестри Софії,  яка загинула через нього в тій аварії. Так проходив час,  Вадим вийшов з в'язниці,  почав займатися контрабандою чим ще більше запевняв Сашка в своїй вині до загибелі батьків. В той час Сашко навчався в академії внутрішніх справ на факультеті " Правоохоронна  діяльність " . Сашко мріяв покарати Вадима за все скоїне. Він не зізнавався діду в своїх підозрах до Вадима  а дід в свою чергу ,щоб не травмувати психіку дитини сироти, а через час молодого хлопця не розповідав йому , яким насправді був його батько.  Весь підростаючий період  Сашко вдало приховував свою ненависть до Вадима та жагу до помсти за смерть батьків,  старі думали що виховують спокійного милого хлопця, який невдовзі продовжить шлях дідуся,  та вони і не уявляли що професію він обрав виключно заради помсти.  Він навіть був відмінником в академії,  досяг багато чого тільки для того щоб покарати Вадима.  Його злість затмарювала його розум, моментами йому здавалося, що при зустрічі він вб'є його. Сашко думав що Вадим шантажем змусив його батька викрасти прикраси ,інакше навіщо високопосадовцю вчиняти такий безглуздий вчинок.  І якби батько не загинув в аварії  він захистив би  маму від злодіїв.  Так ,саме від злодіїв!  Через те що в домі все перенишпорили, встановили факт, що в будинок увірвалися злодії і не знайшовши нічого побили та застрелили Ольгу.  Частково так і було, але Сашко склав свій власний пазл подій. Сашкові було шкода що у Вадима не залишилося нікого з рідних, адже так було б набагато легше здійснити свою помсту Вадиму.

Максим ріс в спокої та гармонії поруч з дядьком Орестом та бабусею Надією.  Надія розказувала про те , що спеціально для нього його мама , Софія виготовила унікальну підвіску, яку він повинен був подарувати своїй дружині і показувала йому ескізи підвіски, пояснивши ,що під час аварії в якій загинула Софія , знайшлися всі прикраси окрім підвіски.  Так як прикраси збирали з місця аварії в темряві,  її просто могли непомітити чи загубити, а можливо хтось потім знайшов і підібрав. 
- Якщо ти зустрінеш ту ,яку покохаєш всім серцем,  ти можеш зробити для неї нову .- сказала Надія внуку.  
- Ні , я краще створю оголошення в мережі про пошук підвіски і напишу винагороду вищу за вартість підвіски,  можливо вона буде в якоїсь молодої дівчини, то  вона і буде моєю коханою.  Що скажеш бабусю , ти віриш в диво ? -весело поцікавився Максим. 
- Ч вірю в реальність.  Уяви якщо прикрасу знайшла на той час молода жінка років двадцяти , то зараз їй біля сорока років.  Як тобі таке диво ? - насміхаючись сказала Надія і вони обоє почали сміятися. 
- Все одно я зроблю оголошення, я мушу знайти мамину підвіску,  це єдине що мама заповіла мені і я зроблю все щоб її знайти.  Якщо я сам її зроблю,  це буде не те. Ні ,я точно знайду її , я впевнений !

А Орест тим часом старався виконувати дві справи.  З однієї сторони спадщина батьків "приватна лікарня" з іншої ювелірний бізнес Софії  "Sofishine" який він повинен був передати Максиму після отримання диплому.  Орест не міг розриватися на дві професії одночасно,  тому і там і там мав партнерів з якими співпрацював та налагоджував справи. Справи в лікарні пішли в гору , разом з партнерами він  побудував поруч лікарні університет який дозволив сотням молодих людей навчатися  та отримувати не тільки медичну освіту а і спортивну , так як фізичне здоров'я є одним з правил здорового способу життя,  а ще студентів фізичного факультету також часто відправляли на відомі олімпіади, де вони займали не останні місця. Тому в плані лікарні Орест докладав максимальних зусилль. А от щодо ювелірного бізнесу ,в те русло направилася Надія яка співпрацювала з іноземним партнером і вони досить швидко відновили виробництво прикрас SOFISHINE.
Пройшло ще кілька років . Максим так і не знайшов підвіску а Сашко так і не піймав Вадима,  але знайшов серйозну зачіпку,  та пробує роботу під прикриттям.
За за весь той час Ліля в спокої ростила своїх доньок. Нінину доньку вона назвала Анною, як і заповіла Ніна, а свою з Орестом назвала Інною, як звали маму Лілі.  Ліля не ділила любові до дівчат, обох любила одинаково. Коли дівчатам виповнилося по 18 років , Ліля розповіла їм всю правду . Анна дізналася що вона не донька Лілі а Інна дізналася через що довелось пройти її мамі ,щоб захистити її. Дівчата довго не могли повірити в сказане матір'ю, але невдовзі прийняли все як є. Ліля віддала підвіску Анні, пояснивши їй що цю підвіску їй заповіла її мама.  На той час Ліля вже купила ланцюжок до підвіски і пояснила що про її батька їй нічого не відомо. Анна вирішила стати лікарем, для того щоб в необхідний момент вона могла врятувати життя людям , які цього потребують.  А от Інна вирішила отримати освіту адвоката.  Ліля з Анною готувалися до поїздки на міжнародний форум медичних наук,  куди Анна поїде як стажер.  Їй було дуже цікаво побувати на такій події,  вона була дуже схвильована. До поїздки було ще кілька днів , тож мама з доньками поїхали на шопінг. Коли Анна вийшла з примірочної одягнувши сукню з вітрини,  мами та Інни не було поруч,  але до неї підійшов Матвій. Матвій це син Олега, племінника Світлани,  котрий допомагав Лілі та її донькам в Америці всім необхідним. Матвій був сліпо закоханий в Анну. Це і не дивно,  Анна була дуже схожа на Ніну, так їй розказувала Ліля,  та нажаль в Лілі не було жодного фото Ніни,  але вони були як дві краплі схожі.  Золотисте волосся,  кілька ніжних веснянок на щоках та на носі,  зелені мов смарагди очі , які у Ніни нажаль були сповнені печаллю, а от в Анни очі світилися від щастя.  Але коли вона побачила Матвія  , її очі наповнилися страхом.  Матвій і раніше намагався залицятися до Анни, але зараз його зацікавленість переросла в переслідування Анни та погрози.
  - Чому ти не повідомила мені що ви поїхали по магазинах ?
- А я що , повинна доповідати тобі про кожен свій крок ?
Раптом Матвій схопив Анну за руку - Так! Ти повинна мені доповідати,  я все мушу знати.  Де ти , що ти робиш,  що їси ,що п'єш,  що дивишся,  з ким спілкуєшся ! Я все повинен знати.  І до речі нікуди ти не їдеш ! Ти мене чула ? Ти в мене не питала, а я тобі не дозволяю ! 
- Ти збожеволів ? Відпусти мою руку ! Ти не можеш наказувати мені ! - пручалася як могла Анна ,та на щастя до них підійшли Ліля з Інною. 
-  Що тут відбуваєть ? Матвій ,що ти робиш ? - схвильовано промовила Ліля до молодого хлопця.  
- Ліля Володимирівна ? Я просто прийшов сказати Анні,  що їй не варто їхати на той ваш форум наук,  вона в нас і так розумна, навіщо їй те все . Не варто її так втомлювати - ледь втримуючи злість сказав Матвій. 
- Говорячи в нас ,це в кого ?- втрутилася в розмову Інна - знову ти переслідуєш Анну ?
- Як це переслідуєш ? Як це знову ? Та що ти собі дозволяєш ? Як ти наважився на таке . Більше ніколи не наближайся до моїх дітей.  З твоїми батьками я ще поговорю. А тепер негайно забирайся звідси.  А ви дівчата негайно додому.  Вдома все мені розповісте.