Розділ 29. Поруч

Робочий день затягнувся.
Марина закрила ноутбук, перевірила телефон і зловила себе на звичній думці: потрібно встигнути. Не тому, що хтось чекає з нетерпінням — просто її життя давно навчило рахувати час.
Вона вийшла з будівлі офісу разом з іншими — у потоці людей, втомлених, але вже подумки вдома. На парковці повітря було прохолодним, вечір повільно опускався на місто.
Ігор стояв біля своєї машини. Не виглядав так, ніби чекав саме на неї — швидше так, ніби вони просто опинилися тут одночасно. Побачив Марину, підійшов ближче.
— Привіт, — сказав він спокійно.
— Привіт, — відповіла вона.
Кілька секунд вони мовчали. Це мовчання не було ніяковим — швидше уважним. Марина відчула втому в плечах і раптом зрозуміла, що не хоче зараз нікого відштовхувати.
— Якщо тобі зручно, — сказав Ігор, ніби між іншим, — я можу підвезти.
Без пояснень. Без причин. Без підтексту.
Марина подивилася на нього. У його голосі не було очікування відповіді — тільки пропозиція, яку можна було прийняти або спокійно відхилити.
Вона подумала про день, про дорогу, про те, як багато в її житті тримається на звичці все тягнути самій. І вперше за довгий час відчула, що може дозволити собі трохи полегшення.
— Добре, — сказала вона. — Дякую.
Ігор просто кивнув і відчинив дверцята. Без усмішок, без зайвих слів.
Вони їхали мовчки. Місто пропливало за вікном, а разом із ним сходила денна напруга. Марина дивилася вперед і ловила себе на думці, що їй… спокійно. Не тривожно. Не напружено. Просто спокійно.
Біля садочка Ігор зупинився і вимкнув двигун.
— Я можу почекати тут, — сказав він. — Або піти з тобою. Як тобі буде краще.
Марина подивилася на нього уважно.
У цій фразі було саме те, чого їй зараз бракувало, — вибір.
Вона зробила глибокий вдих.
— Ходімо, — сказала тихо.
Ігор не відповів одразу. Просто вийшов з машини й пішов поруч — не попереду, не позаду, а на пів кроку збоку.
Марина відчула, як усередині щось м’яко зрушилося.
Без страху.
Без різких рішень.
Це був не початок чогось великого.
Просто момент, коли вона дозволила йому бути поруч.