Пролог

Теорія Шасторів

Ми звикли вважати світ твердим і незмінним. Атоми, частинки, сили взаємодії — усе це здається остаточною реальністю, набором фундаментальних цеглин, з яких складено Всесвіт. Але сучасна наука вже давно визнає: більша частина сущого нам недоступна.

Близько дев’яноста п’яти відсотків Всесвіту складається з того, що ми не можемо ні побачити, ні виміряти напряму. Темна матерія. Темна енергія. Вони формують структуру галактик, визначають розширення простору — і водночас залишаються за межею спостережень.

Теорія Шасторів іде далі.

Вона стверджує: Всесвіт на сто відсотків складається з енергії.

Матерія — це лише одна з форм її прояву.

Первинний рівень

Основою всього сущого є нейтральна енергія. Вона не має маси, простору чи часу. У ній немає частинок і полів, немає руху й спокою — лише чистий потенціал.

Це фундаментальний рівень реальності.

Аналог сигналу в цифровій системі.

Не «щось», а можливість для всього.

Три паралельні рівні

З нейтральної енергії формується не один і не два, а три паралельні рівні реальності. Вони існують одночасно, перемішані в одному об’ємі простору, але не зливаються між собою. Подібно до кількох радіосигналів, що проходять через один носій, не заважаючи один одному.

Перший рівень — темна енергія.

Вона визначає динаміку Всесвіту: розширення простору, напруження, напрям глобальних змін. Це активна складова, яка задає рух і масштаб.

Другий рівень — темна матерія.

Вона формує структуру. Гравітаційний каркас галактик і зоряних систем. Темна матерія майже не взаємодіє з атомарною реальністю, але саме вона є її опорою.

Третій рівень — фізичний Всесвіт.

Лише близько п’яти відсотків загальної енергії. Тут енергія приймає форму атомів, частинок і полів. Тут виникають хімія, біологія, життя й свідомість. Це той рівень, який людство називає реальністю.

Ми бачимо лише інтерфейс.

Усе інше працює у фоновому режимі.

Мультивсесвіт

Якщо Всесвіт є системою, то паралельні світи не є аномалією. Вони — природний наслідок. Будь-яке втручання в глибинні енергетичні процеси може створити новий сценарій, нову гілку подій, новий шар реальності.

Такі світи настільки мізерні на тлі нейтральної енергії, що їх може існувати нескінченна кількість — не заважаючи одне одному.

Людський фактор

Людський мозок — біологічний процесор. Він не створений для роботи з кодом Всесвіту. Але іноді система дає збої.

Володимир Січовий бачить світ не тільки як набір предметів, а ще і як енергетичні спектри. Для нього кожен об’єкт має свій колір — не оптичний, а функціональний. Зміна відтінку означає зміну властивостей.

Він не керує темною матерією й не втручається в темну енергію.

Його вплив обмежений фізичним рівнем.

Але, змінюючи енергетичний стан цих п’яти відсотків реальності, він змінює форму матерії. Не порушуючи законів фізики — він працює глибше, ніж вони описують.

Він не змушує клітини ділитися.

Не наказує атомам.

Він змінює умови, за яких матерія сама обирає іншу форму.

Ціна втручання

Кожна така зміна має ціну. Бо живий мозок не розрахований на редагування реальності. Кожна виправлена «стрічка коду» — це навантаження, яке може зламати оператора.