Розділ 2

Цілком нормальне обличчя. Жодних рваних ран, гнилих, звисаючих шматків плоті та іншої гидоти, введеної в оббіг голлівудськими стандартами і які, після перегляду десятка серіалів, уже сприймаються як непохитна істина. І навіть не виникає думка, що ті фільми про зомбі не документалістика, а плід уяви сценаристів та режисерів.

Мій, на кіношний штамп не був подібний ані трохи. Обличчя тільки незвичного землистого кольору й очі — порожні, скляні. Як у ляльки.

Проте, це не завадило йому побачити мене або виявити у якийсь інший спосіб. Бо у наступну мить змінений видав тихий, горловий рик і почав піднімати руки.

Вибачай, але сьогодні не твій день. Мандраж минув, і я спокійно, навіть із певною недбалістю, із силою вганяю вістря рогатини в очну ямку.

Під час інструктажу Координатор одразу попередив, що бити або стріляти зміненим потрібно тільки в голову, — усі інші поранення і травми для них не критичні.

Тьху! Не дарма кажуть, що перший млинець нанівець… От і я мало не поплатився за недбалість... Якби не хрестовина, проткнув би жертву пандемії наскрізь, з такою дурістю я завдав удару. Але то таке... Приноровлюся. А нічого не бояться і все вміють тільки альтернативно обдаровані типи.

Зомбі робить крок назад і валиться на підлогу, попутно зісковзуючи з вістря рогатини.

Дивлюся на мокре жало списа, на пробиту очну ямку того, хто буквально ще вчора був поліцейським, охороняв порядок, любив і був кимось коханий. Жив, одним словом. А зараз — двічі мертвий. Прислухаюся до себе. Ні, все нормально. Жодних негативних відчуттів і рефлексій. Робота, як робота. Гній у хліві прибирати теж неприємно, але хтось мусить, щоб його не назбиралося під стелю. Та й не я її обирав... Але, якщо вже випала така доля, чого тепер смикатися? Назвався грибом, лізь у кошик і не цвірінькай.

«Вітаємо! Ви здійснили перший акт зачистки. Вами знищено зміненого 1-го рівня. Нагорода: «2» пункти досвіду за зачистку. Додаткова нагорода — «50» пунктів досвіду за активацію місії Сівача». Ваш поточний баланс «448/500 пунктів». Бажаємо вдалої зачистки та активного розвитку. Не забувайте, що стартовий період обмежений одним місячним циклом. До завершення етапу залишилося 27 діб 22 години 39 хвилин»

Поки я читаю текст, що висить у повітрі просто перед очима, тіло зміненого зникає, залишивши після себе невеликий замшевий мішечок. Як у сувенірному відділі. Протягую до нього руку і напис змінюється.

«Звичайний перстень здоров'я «+10» до життя. «1» золотий імперіал — універсальний платіжний засіб у всіх світах Системи. Взяти все?»

Подумки погоджуюся, і мішечок зникає.

Зацікавлено прикладаю руку до гаманця на поясі.

«1 золотий імперіал» — повідомляє система.

Переношу долоню на рюкзак і бачу, що в комірці відведеній для грошей на гаманці світиться арабська цифра «1». А в іще одному слоті з'явилося зображення перстня. Подумки уявляю, як надягаю його на руку, і перстень негайно матеріалізується на лівому мізинці. І справді звичайнісінький, копійчаний. Зелененький. Зроблена з якогось сплаву на кшталт пластмаси.

Залишилося оцінити зміни, що відбулися зі мною після використання обновки.

Заплющую очі і викликаю інтерфейс персонажа.

Ігор Радецький

Клас: Сівач

Рівень — 1

Характеристики:

Життя — 300 + 10 (бонус перстня)

Статура — 3

Сила — 3

Спритність — 3

Витривалість — 4

Інтелект — 1

Мудрість — 3

Удача — 5

Лідерство — 1

Харизма — 1

Мана — 10

Уміння:

Володіння зброєю ближнього бою — 90/10 000

Володіння стрілецькою зброєю — 80/10 000

Розмір загону — 1

Маса одноразового ТФ транспортування — 10 кг

Сума на рахунку — 1 золотий імперіал

Загалом, так собі. Найпростіший нуб для будь-якої РПГ-ешної гри. Чистий аркуш, на якому ще тільки належить написати історію перемоги чи поразки. Причому, єдину. Оскільки другого шансу не буде. Рестарт не передбачений. Або пан, або пропав.

Разом із трупом зникли й усі сліди, в тому сенсі, що рогатина знову як новенька. І на підлозі навіть плямочки не залишилося. Це добре. Хоч мені тут і не жити більше, не хотілося б насвинячити перед відходом. А з урахуванням того, скільки змінених належить остаточно упокоїти, щоб заробити достатньо монет для виконання місії — бардак був би той ще.

Перевіряючи по дорозі кабінети, на предмет нежиті, що могла там зачаїтися, підходжу до сходової клітки. Я на верхньому поверсі. Це добре. Не доведеться ходити вгору-вниз, а рухатися лише одним маршрутом — на вихід. Що дозволить не боятися нападу ззаду.