В перший розділ цієї збірки увійшли оповідання, в яких так чи інакше є собаки. Коли думав, як згрупувати тут оповідання, то помітив, що серед інших тем, виділяється собача тема. Що цікаво в мене немає жодного оповідання з котами, а з собаками є.
Мабудь, бо вони цього варті. Бо вони кращі за нас, за людей.
Кажуть, що люди приручили собаку. Та мені здається, що колись в незрозуміло наскільки давньому минулому собака зрозуміла, що людина це дефективне створіння, в цього створіння не вистачає чогось на ментальному рівні. І собаці стало шкода цих дефективних, вона стала з усією віддачею лікувати нас, дефективних.
Нажаль, дуже мало, хто з нас зумів по-справжньому оцінити собачий вклад в наше життя. Та ті хто все ж таки зумів, ті стало менш дефективними та жити більш повноцінним життям.