6. Рудий

Але не минуло й п'яти хвилин, як Рудий вже сам повернувся назад і дуже чомусь засмучений.

- О, а ми вже тебе збиралися йти, шукати, - сказав йому Юрко. 

- Ну, і де ти був? - Поцікавився в мого товариша та однокласника, Володя.

Виявляється Рудий, хитрий жук, вирішив сходити без нас до Олени. Вона йому дуже сподобалася, і мій товариш вирішив продовжити приємне знайомство. Сам. Один на один. 

По дорозі, в тамбурі одного з вагонів, до нього причепилися якісь двоє хлопців. Один високий, другий менший. І сказали, Рудому, щоб він звідси йшов і не чіплявся до дівчат і таке інше. І що вони обличчя йому іншим разом наб'ють
Загалом, вони його прогнали.

Першим підірвався Вова.

- Треба одразу ж поставити цих козлів на місце! – Сказав він. - Нічого ж собі! Бракувало. Ми тут головні, чи хто?! Ми маємо показати їм, хто господарі у таборі. Ось ми разом зараз їх знайдемо та наб'ємо їм самим обличчя. Один за всіх та всі за одного!

Так ми й вирішили. Я був повністю з ним згоден. Треба було піти та розібратися. Нема чого собі! Хтось ображатиме мого друга, товариша та однокласника. Це наїзд на всіх нас. Ми одразу різко схопилися і побігли швидко потягом.

Ми мчали, як вітер по усіх вагонах та уважно дивилися на всі боки. Але справді в основному там були одні дівчата. В одному з вагонів мені дуже сподобалася вродлива дівчинка. Така із модною стрижкою. Коротка під хлопчика. Вона також звернула на мене увагу. Але зараз ми поспішали, і я вирішив, що обов'язково знайду її в таборі. 

Жодних хлопців, які підходили під той опис, що надав нам мій друг, ми не зустріли. Лише в одному з вагонів у тамбурі курив якийсь молодий хлопець.
Ми всі п'ятеро різко на нього накинулися. Вова, а він був такий серед нас найвищий і збитий. Він одразу взяв хлопця за грудки.

- Це ти зазіхав на нашого друга?

Хлопець, на мою думку, дуже злякався. Нас було п'ятеро. Обличчя у всіх злі. Ми всі його оточили й таке почуття, що ще секунди та одразу почнемо його бити. В його очах я прочитав страх і переляк.

Ось ще секунда і почнеться непоправне.