Кажуть, колишніх потрібно пробачати й забувати. Пробачаю — але в радіусі 500 метрів нехай діє обмежувальний припис.
Рома був моїм колишнім уже кілька днів, коли я виявила дві смужки на тесті. Спершу була істерика. Я просто плакала, плакала і плакала, поки моя колега не принесла мені ще цілий пакет тестів, щоби перевірити напевно.
Через п’ятнадцять із половиною результатів (в останньому я не впевнена — третя смужка виглядала зайвою) мені довелося змиритися.
Я вагітна. Від колишнього. Від того, з яким я зареклася хоч колись спілкуватися.
— Що ти будеш робити? — Наталі все ще сиділа поруч і напружено вдивлялася в моє обличчя.
Плакати вже не могла, сльози закінчилися. Куди мені дитина! Я ж сама ще маленя! Розтягнутий светр і пучок на маківці! Я розгублено впустила голову на руки.
Мене нудило. Навряд чи це був токсикоз — радше тягар відповідальності й напруга здавили мій шлунок. Що робити далі?
Після першої паніки прийшло усвідомлення, що потрібен план дій. Наталі все ще чекала відповіді.
— Подзвоню Ромі, — я витерла сльози серветкою і потягнулася за телефоном. — Він батько, має знати.
— Упевнена?
Впевнена я не була, але сміливості відповісти на таке просте запитання не вистачило. Мене розривали мої маленькі тривожності в голові. Що як я пила алкоголь? Що як я нашкодила дитині? Останнім часом я багато нервувала — це теж позначилося?
Я навіть у той момент сильно нервувала… Від чого ставало тільки гірше.
— Так, можеш іти. Я тут… Впораюся.
Наталі недовірливо окинула мене поглядом, але підкорилася. Мені просто потрібно було зібратися з думками. Наодинці. Так і сиділа на закритому туалеті, міцно обхопивши коліна.
Після кількох хвилин жалості до себе вирішила, що діяти потрібно потихеньку. Дзвінок — перебір, я не готова. А ось написати повідомлення — цілком. Як писати смски після зальоту?
Шановний Ромо, поспішаю тебе привітати, скоро твоя зарплата буде йти на аліменти.
А, чорт, його ж звільнили. Зарплати немає, як і аліментів…
Любий Ромчику, поспішаю принести найсумніші новини — через дев’ять місяців ти забудеш про сон.
Якось трагічно. Чи із часткою сарказму? У своїх нескінченних думках я зовсім заплуталася. Мені хотілося вкусити колишнього за болючіше, встромити чимось на кшталт «це все твоя вина». За всі роки, коли він говорив мені, що я недостатньо гарна, що мене ніхто, окрім нього, не полюбить.
Але ж дитина — не вина. Це нагорода. Так за що, чорт забирай, Ромі нагорода?
Вирішила написати коротко.
Я: Я вагітна.
Значок прочитаного з’явився швидко — мабуть, Рома тримав у руках телефон. Через секунду загорілися три крапки. Набирав повідомлення. Потім крапки зникли — тільки щоб з’явитися знову через хвилину. Так тривало ще деякий час, який я втомилася перебувати в жіночій кімнаті.
Помила нашвидкуруч руки, побризкала водою в обличчя і вийшла до себе за стіл. В офісі всі були зайняті своїми справами. Їхнє життя тривало таким самим, яким було п’ять хвилин тому.
Моє ж перевернулося повністю.
Телефон завібрував.
РОМА: Від кого?
Три роки разом. Ні, ну він серйозно? Мої брови поповзли вгору, а бажання жбурнути телефон у стіну раптом досягло свого піка. Ми жили разом донедавна!
А якби дитина була не його, то стала б я йти до нього з такою новиною? Після моїх слів «не хочу тебе більше бачити»?!
З іншого боку — дурниці які я говорю! У повідомленнях я то його не бачу. Наступного разу уточнюватиму. Не хочу тебе бачити, чути, листуватися і мати стосунки, як із батьком моєї майбутньої дитини. Важкий видих зірвався з губ.
Я: Від тебе.
Три крапки горіли недовго.
РОМА: Буду в офісі за пів години.
Моєї думки, як зазвичай, ніхто не питав.
________________________
Вітаю, мої чарівні, на сторінках нової захопливої історії. Аліна вагітна! От такого вже ніхто не очікував! Та ще й від Роми... Що вона робитиме? Як впорається з цією лавиною проблем?
Буду вдячна вашій підтримці, вона дуже важлива, особливо на початку! Кожна вподобайка, коментар та бібліотека роблять життя вашої письменниці трошечки кращим. А я намагатимусь писати якомога швивдше і більше для вас!
Обіймаю, цілую і чекаю на сторінках книги.
Обіймаю кожного!
Завжди ваша,
Амелі Фльор