26 Розділ

            Вже звично я зачиняла двері і чекала поки заведеться двигун Максимової машини і він поїде. Отож зразу ж після того, як він поїхав я пішла до себе в кімнату. Переодягнулась та знесилена впала на ліжко та заснула.

            Зранку, я прийняла душ. Через те, що я раніше встала ніж зазвичай встигла навіть привести себе в порядок. Нафарбувалась, підкрутила волосся. Одягнула темно бордове плаття, яке я дуже люблю. Накинула наверх куртку. Снідати я відмовилась, тому що Макс вже чекав на мене.

            -Привіт.- він докурював цигарку.

            -Привіт.- потягнулась до його губ, він відповів взаємно.

            -Ну поїхали.- Макс відчинив двері машини для мене і я швиденько заскочила.

            Сьогодні, на диво, він був дуже веселий, розповідав мені, як він провів ранок, навіть жартував. Звісно, це не може не радувати, я й сама почала підхоплювати його настрій. І все так гармонійно і чудово, що навіть шкода, що я живу так близько до інституту.

            -Яка в тебе пара?- запитав Макс.

            -Зараз фізична культура.

            -Тарас веде?

            -Да.

            -Ну тоді йди.- він поцілував мене та пішов назад до машини.

            -Ти не йдеш на пари?

            -У мене є справи.

            -Які?

            -Потрібно поїхати за місто.     

            -Макс, які можуть бути справи за містом.

            -Ну ти чого? Припини, все добре. Нічого такого, за що ти могла б хвилюватись, повір мені.

            -Будь обережний.- він знову поцілував мене та пішов до машини.

            Говорити про те, чому я погодилась на відносини з Максом, марно, мабуть це було одне з самий вірних рішень в моєму житті я відчуваю себе щасливою, хоча трішки розгублена. Не знаю, як реагувати на його дії, була б моя воля він і на пари б ходив зі мною, але це ж не правильно, а ще неправильніше, що зараз він поїхав за місто і я зовсім не знаю, що він там буде робити. Я повинна йому довіряти, але він повинен звикнути, що я повинна знати все. Не думаю, що йому це сподобається, але я просто здурію від накручування себе.

            -Настя, що це з тобою.- схопив мене Тарас в якого я врізалась.

            -Ой, вибач. Я тебе зовсім не помітила.

            -Що це ти в хмарах літаєш.

            -Та не знаю.

            -Щось сталось?

            -Та ні.

            -Ну дивись мені.  

            -А ти що там?

            -В мене тут така студентка є, з нею в мене пари стали більш насичені.

            -Тарас, май совість, дивись, щоб про це ніхто не дізнався.  

            -Вона повнолітня.

            -Вона твоя студентка!

            -А вчителі, що не люди?- грайливо запитав.

            -Не сміши мене. Просто не заграйся, на якому хоч вона курсі?

            -Четвертий, випускниця. Така Лільочка, вогонь в очах горить в цієї жінки.

            -Ну я рада за неї.

            -Не будь занудою.

            -Та будь ласка, якщо це тобі подобається, удачі.

            -Я знав, що ти мене підтримаєш.

            -Ні, не так! Я тебе зрозуміла, але не підтримую, я не хочу сидіти за тим столом, де ти з нею кх..

            -Все ж таки ти зануда.

            -Припини!

            -Настя, ну ти ж не мала дитина.

            -Це тут до чого?