20 Розділ

І як би мені не хотілось віддати, відірвати своє серце та подарувати йому, я прекрасно розуміла, що не готова. Просто не можу зробити це морально, фізично я давно була вже його, тому що тіло тягнулось до нього, та й свідомість потроху відходила на його сторону, але все ж таки деякі сумніви залишались. Він від’єднав наші губи і в мене вперше в житті з’явилось відчуття, що мені чогось не вистачає.

            -Поїхали.- я підійшла до Наташі, щоб попрощатись, чи це вона образилась на мене через Женю, чи я щось не так зробила, не знаю. Їй мабуть є що мені сказати, тому що дивилась на мене запитальний поглядом, я не зрозуміла, що саме її турбує, але вирішила відкласти це на інший день, сьогодні я не в змозі розмовляти на серйозну тему, думаю там вона буде саме така.

            Їхавши в машині, мені хотілось сказати багато, але толком я нічого в купу не склала, тому ми їхали мовчки, я прекрасно розуміла, що він не почне перший нічого говорити, але нічого з собою не могла вдіяти. Я так хочу бути з ним, весь час, і навіть ці сантиметри, які нас розділяють вже мене дратують.

            -Насть, може й тобі зараз не буде приємно це слухати, але думаю ти пам’ятаєш коли до тебе Саша прийшов з синцем.- я подивилась на нього незрозумілим поглядом, до чого тут зараз це?- так ось тоді я вже знав, що він тобі зраджував з Ольгою. Тоді ти була для мене просто цікавою, ти завжди була задумлива і мовчазна, а якщо мені щось говорила, то це не було завжди приємне.- він засміявся.- Коли я побачив Сашу в клубі з дівчиною подумав, що це ти, через деякий час зрозумів, що помилявся і піш..

            -Припини, я не хочу це слухати.- він ріже по свіжій рані і навіть не думає про це, я не хочу вникати в усі подробиці, як і де вони були, мені достатньо того, що вони просто БУЛИ разом. ВСЕ. Це досвід і дякую за це Саші, він прикрий, але ж вже це немає значення.

            -Настя, я просто хочу тобі сказати те, що я з тобою так ніколи не вчиню. Я знаю, що у тебе про мене не найкраща думка, але я ніколи не зроблю для тебе поганого.

            -Якщо тебе бентежить моя думка про тебе, то можеш не хвилюватись по цьому. Макс, мені байдуже на все, що у тебе там було і що ти робив колись, я хочу просто, щоб ти був зі мною, але в той же момент відмовляю себе від цієї затії. Мені потрібен час, просто щоб зібратись з думками, але коли я залишаюсь наодинці не можу, щоб не думати про тебе. І до того ж я прекрасно розумію, що в тебе є своя думка і ти можеш відмовитись від своїх слів і усе.

            -Настя, я не відмовлюсь ніколи від своїх слів! Ти думаєш вони так просто мені даються, ти навіть не розумієш, як мені важко сказати, щось подібне людині. Ти єдина, яка відволікла мене від усього, що було в моєму житті. Я хочу бути з тобою, і якщо тобі потрібен час, я тобі його дам.- мої очі знову налились сльозами, він відкрився для мене і це для мене найцінніше що може трапитись в моєму житті зараз.

            Він зупинився біля мого будинку, я протерла сльози та вийшла з машини, Макс вийшов за мною та підійшов до мене, я вчепилась в його плечі. Не хочу з ним прощатись, ненавиджу коли моя поведінка перечить моєму розуму, кілька хвилин тому я говорила, що не можу розібратись в собі, але я ж прекрасно розумію, що не можу без нього, з кожною секундою мої почуття до нього ростуть, я не в змозі їх контролювати.

            -Я приїду завтра по тебе і завезу в інститут.- я тільки похитала головою, марно спорити, навіть через те, що мені йти кілька хвилин, я й сама не проти бачити його якнайчастіше. Він ще раз поцілував мене, палко. Дихання збилось. Тільки зараз я зрозуміла, що зжала його руки дуже сильно, в мене аж в самої вони заболіли. Клята звичка, я швидко їх відпустила та винувато на нього глянула. 

            Після того як я зачинила після себе двері, я почула гул машини. Зібравшись в свою кімнату по дорозі зустріла маму, яка випитувала де я була, прийшлось коротко розповісти все, що трапилось за сьогодні, вона сказала, що завтра обов’язково з’їздить до Аніної мами, щоб підтримати, вони не були подружками, але товаришували.

            Я сходила в душ. В дзеркалі обдивилась на своє обличчя, мама дала якусь мазь, тому я розмастила її по всій щоці, до завтра точно не зійде, але нічого не вдієш, прийдеться, якось скривати, косметикою я не користуюсь, але прийдеться.

            Крутилась на ліжку, не могла заснути, думала про сьогоднішній день, на столі завібрував телефон. Я встала, щоб подивитись, на панелі виднілась смс від невідомого номеру «надіюсь ти вже спиш, солодких снів». В думках зразу ж прояснилась догадка, Макс. Іншого й бути не могло. «намагаюсь і тобі»- відповіла.