13 Розділ

Ми стояли біля вхідних дверей. Коля попередив охоронця, але він мене і так впізнав, тому пропустив без зайвих запитань. В приміщені грала гучна музика, молодь відпочивала. Ми з дівчатами сіли за столик, який Коля нам забронював, за що я йому дуже вдячна. Нам принесли коктейлі, після третього в мене гуділо в вухах і гучні баси віддавали в голову. Наташа рвалась танцювати, Аня залюбки склала їй компанію. Я допивала свій черговий коктейль і дивилась, як мої подруги заграють з якимись хлопцями. Аня з посмішкою махала головою, типу відмовлялась, а Наташа мовчки, соромлячись стояла. Я вирішила підійти до Колі, поговорити, але мене схопила по дорозі Віка.

            -Настя, та тебе не взнати, ти сьогодні чарівна.

            -Дякую, мені приємно.- Посміхнулась. Я пожалкувала, що одягнула це плаття, тому що помічала на собі погляди хлопців, а мені зараз хочеться бути невидимою. 

            -Як там твоя нога, мені Коля розповів, дуже прикро, що сталась така ситуація.

            -Та вже все добре,- відмахнулась рукою.

            -Ну добре я піду працювати, а ти будь обережна сьогодні синуля відпочиває,- вона провела своєю рукою по моєму плечі, та пішла працювати. Я підійшла до Колі, він мені налив, щось дуже добре, але я не запитувала, що це. Та мені й байдуже, я була доволі п’яна, давно я так не випивала. Пішла до дівчат, ці хлопці ще від них не відстали, але по Ані було зрозуміло, що вони вже їм набридли.

            -Ммм, яка дівчина до нас приєдналась,- заговорив, хлопець, який був на голову вищий мене, та й в рази два старший. Ненавиджу цих папіків. Другий був молодший, але розуму в них було навіть на обох не багато. Я хотіла його проігнорувати, але він схопив мене за стегна та повернув до себе. Я схопилась вириватись з його огидних рук.- А ручки, як в кішечки,- мені стало гидко. Аня вдарила по його руці, але удар був не настільки сильний, щоб той їх розімкнув. Наташа почала на нього кричати.

            -Та відпусти ти!- Я подумала покликати Колю, але не думаю, що буде добре. Якщо він зараз влаштує бійню. Я почала видиратись, але його хватка стала сильніша і він кудись мене поволік, я взагалі спочатку не зрозуміла, що він робить, що за маячня?!- Що ви робите, відпустіть мене негайно!

            -Мені ніколи не відмовляють, зайка!- Я не бачила його обличчя, але по голосі чула, що він злий, посміхається. Страшно. Аня бігла за нами, але той другий її зупинив, Наташа бідна злякалась.

            -Ви себе дурите, мої подруги вам пів години відмовляли. Мабуть ви погано розумієте людей.- Він розізлився, переривчасте дихання відчувалось біля мого вуха. Ми доходили до чорного виходу, а нам по дорозі не зустрілось ні однієї людини. ДЕ ВОНИ ВСІ? Цокіт. Мені почулось чи ні, що хтось біжить, через кілька секунд перед нами стояв Женя і за ним бігли Аня з Наташою. Я не розуміла, чи мені можна видихати чи Женя прибіг, щоб покепкувати. Відчула, що хватка стала слабкішою, мабуть він забув про мене, коли побачив Женю, я зі всієї сили спробувала вибратись, але він схопив мене за руку та почав притягувати до себе назад, Женя схопив його за ворот сорочки та вдарив кулаком по обличчю, все було настільки швидко, що я й не встигла нічого зробити.

            -Ідіть я з ним розберусь.- Прогарчав злий Женя та взявся набирати, шось у телефоні. Мені хотілось його віддячити, але я не набралась сміливості. Тверезий він мені подобається більше це однозначно.

            -Настя, ти як? Я так налякалась, не знала, що робити, пощастило, що я побачила Женю він друг Макса я його знаю, попросила про допомогу.- Наташа аж зблідніла, як почала говорити.

            -Так, пощастило. Дівчатка, чого ви такі серйозні, заспокойтесь, все ж добре, пішли веселитись.- Алкоголю в крові, як і не було після такого веселого інциденту, тому прийшлось по новому кругу п’яніти. На цей раз ми танцювали всі троє і на щастя ніхто більше до нас не підходив. Мене вистачило до трьох ночі, ноги болять від цих клятих каблуків. Аня також підтримала мене, щоб поїхати додому, але Наташа хотіла ще відірватись, я нізащо її не залишу саму, тому ми мусили ще трішки посидіти, через пів години, Наташа сама зморилась. Я пішла до Колі, щоб попередити, що йду додому, він застеріг мене, щоб я була обережна.

            -Настя, зараз приїде Макс, він нас порозвозить додому.

            -Та ну, не потрібно я можу й сама пройтись. А ви зачекайте,- я взагалі-то його ігнорувати збиралась, зараз не хочу бачитись.

            -Що за дурниці. Ось він вже їде. Пізно, я не хочу за тебе хвилюватись, ти сьогодні така гарна тебе не можна саму пускати.- Я закотила очі, але сперечатись не стала, якби й справді до мене хтось причепився, я б не дала сама відпір. Наташа сіла спереду, я з Аньою позаду. Наташа розповідала Максу, як ми відпочили, але коли вона розповідала про ситуацію, яка склалась зі мною, я зам’ялась на сидінні, можна було й змовчати... Макс подивися в дзеркало і наші погляди збіглись, не надовго, тому що він слідкував за дорогою, але й цього погляду було достатньою, щоб зрозуміти, що він зараз не в гуморі. В нього, ще ні разу не було настрою, з тих пір коли я його знаю, може він такий і справді. Злюка.