11 Ліля

Мене всю аж трясе від люті. Певно та дівчина на фото, дуже йому важлива. Але міг би пояснити нормально.  Вчому проблема. А замість того стоїть і кричить про свої речі. 

Шпурляю йому в обличчя пасок, Захар спочатку насуплюється, перехоплюючи пасок, але потім на його обличчі зʼявляється ще щось інше, окрім люті. 

— А тепер сорочку, — його голос також інший. 

По спині ковзає холодок. Але вперетість перемагає. 

— На, — смикаю гудзики. Один відривається, я плутаюсь в рукавах. Але стягую сорочку через голову і кидаюю йому, залишившись в білизні. 

Він робить крок вперед, до мене, я відступаю. 

— Не смій до мене наближатися! — кажу йому. 

— Ти сама це почала, — робить ще крок, а я, коли знову намагаюсь відступити, впираюсь спиною в стіну. 

— Я просто повернула тобі твоє! Ти щось не радий. 

— Лілю, — ставить руку на стіну так, щоб я не могла піти. Дивиться в очі, здається, його зіниці розширені, та і дихає якось важко. 

— Що? — здіймаю з викликом голову. — Не можеш себе контролювати? 

— Ти спеціально дражниш мене, — подається до мого вуха і шепоче ці слова. 

— А може і дражню, — я схиляю голову на бік. Чомусь його реакція хвилює мене до мурашок. — Треба ж справжні докази, що ти мене збезчестив. 

Його губи раптом торкаються моєї шиї. Я не очікувала такого прямо зараз. Я здригаюсь від цього дотику. Він може і справді забажати мене збезчестити. Але замість протесту по тілу прокочується жарка хвиля. Я різко втягую повітря. Може зараз позбутися частини своїх проблем. Або здобути нові… 

— Я готова, — кажу нарешті.  

Але він відривається від моєї шиї і зазирає в очі:

— Невже дійсно так хочеш "доказів"?... 

— Я готова принести себе в жертву, — відповідаю. 

— "Жертву"? — вигинає брову. — Хіба тобі не подобається, коли я торкаюсь тебе? Твоє тіло каже зовсім не те, що твої губи.

— Мої губи теж частина тіла, що й напряму з мозком зв'язана, — хмикаю. — Я тебе знаю без року три дні, про які приємності може йти мова? Але заради справи я потерплю. Заплющу очі, ось так, — міцно замружую очі. Десь приблизно так я собі і уявляю увесь наш “процес”. Навряд чи я б отримала задоволення від першого разу. Але Захар хоч не викликає відразу, як мій “наречений”. — І роби, що хочеш. 

— Ти страшенно бісиш мене, блондиночко, — шепоче знову, але потім я відчуваю, що жар його тіла все ж ніби зникає і Захар відсторонюється. 

— Я теж від тебе не в захваті, — відповідаю тим же тоном. — Але може ти хоч подумаєш, що ховати від мене одяг не дуже добра ідея.

От що дивно — я його майже не боюсь. Розумію, що смикаю тигра за вуса, але всередині мені безпечно. Ніби він по моїх відчуттях не здатний на агресію. Дуже оманливе відчуття. 

— Я все тобі купив, — каже роздратовано. Бачу, що він завівся. Це видно по тому, як він дихає, по його розширених зіницях. 

— То я піду примірю? — забираю в нього пакунки. — Тоді влаштувати дефіле? Чи в сорочці вистачило? 

Він все ж відпускає мене, даючи пройти.

— Роби, що хочеш…

Бу, бу, бу. Дуже строгий Захар. Я крокую на гору, умисно крутячи задом. Його реакція на мене відразу підняла настрій. 

В кімнаті витрушую покупки на ліжко, починаю їх перебирати. Смак у нього, авжеж, ще той. Ну куди я наприклад одягну отаку чорну сукню? Я усміхаюсь і все ж примірю ту. Виглядаю я в ній дуже сексі. В такій перед Захаром зараз дефілювати не варто. 

Але можна хоч фото на памʼять зробити. Я не бачу того телефона, яким він розмахував перед моїм носом. Напевно залишився внизу. Байдуже. Зроблю на свій старий. Сама не знаю, чому не сказала Захару, що він все ще зі мною. Певно тому, що він би його фізично знищив, а на ньому дуже багато дорогої для мене інформації. Сім-карту я вийняла і зламала. Тож телефон виглядає цілком безпечним. 

Я вмикаю і роблю кілька фото в дзеркалі. Досить. Потім перекину собі на новий…

Ось і чергова глава!
Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна, ви вводите тільки пошту і придумуєте пароль, або як в інших додатках, реєструєтесь прямо через фейсбук =) 
Якщо зареєструєтесь, будете завжди мати цю книгу під рукою, щоб читати щовечора) 
Також чекаю на коментарі!