5 Ліля

Всередині все тремтить. Я не така крута, як хочеться. І гра на межі фолу виснажує миттєво. Ще трохи і втечу. Проте я мушу спробувати. Що  я дарма все це зробила? 

Слова Захара про те, що мене відвезуть знову в лікарню на перевірку не позбавлені раціональності. Але я не здаюсь. Треба тиснути. Позбавити себе невинності у мене не вистачило духу та і додуматись до такого я не могла. Це занадто для мене. От якби він… Стоп! Про що я тільки думаю? Нерви, біс би їх побрав. 

А було б зовсім непогано. Ну гірше точно не стало б. В моєму-то становищі. Той дідуган дуже вхопився за мене, як дізнався що я стовідсотково незаймана. Прямо в нього аж слина покотилась. Так мене захотів собі у власність. Здригаюсь від цих спогадів. 

Тож… Може я і правда діяла занадто грубо в гарячковому пориві все владнати? Може треба було звабити Захара якось… Але один погляд на його похмуре обличчя, і у мене зникає ця думка. Це не теля хтиве, його просто так не звабиш, якщо сам не захоче. 

— Ми спали в одному ліжку, — продовжую наполягати. — Є фото, відео і це пахне дуже великим скандалом. Бо навіть якщо ти будеш все заперечувати виникне багато питань, щодо того, чому я пробула цілу ніч в твоєму домі. І в твоєму ліжку. 

— Що ж, — хмикає і раптом усміхається, а потім подається вперед і різко підминає мене під себе. — Давай тоді хоча б зроблю те, що ти придумала. 

— Що? — у мене перехоплює подих. Одна справа думати про це всю ніч, інша справа відчувати його зараз всім тілом. 

Він важкий, значно сильніший за мене і очевидно злий, після мого шантажу. І кисень випаровується з моїх легень зі швидкістю світла, а кров приливає до щік. 

— Ти обнагліла, дівчинко, — шепоче на вухо, майже торкаючись губами ніжної шкіри. 

— Так, я знахабніла до краю, — погоджуюсь. — Бо я у відчаї. 

— Чому ти вирішила, що я тобі допоможу? — зазирає в очі. — І взагалі, твій план не виглядає надійним. 

— Ти єдиний, хто може піти проти Висоцького, — відповідаю, загіпнотизована його поглядом. — У тебе вистачить впливу. І ти не захочеш скандалу…

— Яка мені з цього вигода? Відсутність липового скандалу? Надто дрібно, крихітко. 

Я соваюсь під ним. Він ніби й тримається так, шоб не розчавити і одночасно торкається мене всюди. І моє тіло реагує зовсім не так, як хотілось би. Воно буквально пече і вимагає притиснутись міцніше.

— А яку вигоду ти хочеш? — видихаю ледь не в його губи. 

— Якщо я піду проти твого батька, врешті-решт, я маю отримати щось таке, що покриє всі мінуси. Я хочу все. Всю імперію. 

Він розумний. І поводиться так, наче має план на все…

— Думаєш, татко все тобі так і віддасть? — але зараз я готова пообіцяти все, що завгодно. — Я на нього впливу не маю, але готова тобі допомогти. 

— Тоді так і домовимось, — він все ж злазить з мене. 

Відчуваю полегшення і розчарування одночасно. Даю собі подумки ляпас. Ти, Лілю, цікавиш його в останню чергу. Я і всіх інших, його цікавить тільки багатство і вплив, який через мене можна отримати. Я інструмент в їхніх очах. Але Захар… Він принаймні не вимагатиме мене стати інкубатором. Я на це сподіваюся… 

— Народжувати тобі дитину сподіваюсь не доведеться? — уточнюю про всяк випадок. 

— Не доведеться, — хитає головою. — Мені треба тільки імперія… 

Ось і чергова глава!
Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна, ви вводите тільки пошту і придумуєте пароль, або як в інших додатках, реєструєтесь прямо через фейсбук =) 
Якщо зареєструєтесь, будете завжди мати цю книгу під рукою, щоб читати щовечора) 
Також чекаю на коментарі!