Драма пробудження

Вона розгубливо закрила свій щоденник, дивлячись на захід сонця – вітер піднімав запахи густих трав, вона тонула у своїх мріях. Повертаючись додому, натрапила на книжковий магазин, у кав’ярні до неї щиро посміхалися люди. Купуючи фарби, вона згадувала побаченні пейзажі. Її тіло дихало життям і не бажало думати про щось інше. Завжди носила квіти у волоссі, які були як доповнення білої, мармурової шкіри.

Але одного дня вона зайшла до кімнати з роялем. Взяла кілька акордів і зрозуміла, що йому є що розповісти. З окремих нот почалася мелодія, яка вела її до світу зимових балад і монастирських земель. Потім вона зі зграєю ворон перемістилася на поле битви, відчула подих – з її очей впала сльоза. Вона усміхнулася, коли сонячне проміння розбудило її від сну.

Йогонес де Сіленціум

Подобається

#4860 в Сучасна проза
#5033 в Різне

У тексті є: дівчина, біль, сон

Відредаговано: 23.05.2018

Додати до бібліотеки

Поскаржитись