Глава VI

У четвер у кабінеті Іоана сиділа Фьоула, позаду якої стояв Деміан, він був підтримкою дівчини протягом останніх трьох днів, після трагічної новини. Він постійно був поруч, директор дозволив йому допомагати з її обов'язками заступника президента, якого вже немає в живих. Навпроти пантери сиділа трохи смуглява дівчина, з коротким яскраво червоним волоссям, що гармонійно поєднувались з карими очима, які були майже чорними. Саме вона у неділю принесла на куточок пам'яті Габріель блакитні гвоздики. Сиділа прямо, з упевненим поглядом дивилась у блакитні очі Фьоули, яка уникала зорового контакту з будь-якою людиною.

— Івенроуз, ти чуєш що тобі кажуть? — у грубій формі покликав директор, але коли побачив іскру у золотих очах Деміана, одразу зменшив свій запал. — Знайомся, Шерон Бейлі — новий президент школи.

— Фьоула Івенроуз, — дівчина простягнула руку для знайомства, перед цим поправивши окуляри для кращого ракурсу.

— Буду сподіватись ми спрацюємось, — у відповідь простягнулась рука з чорними довгими нігтями.

«Весело тут буде», — подумала Шерон, помітивши попереджувальний погляд Деміана у бік Іона, що нервово ковтав слину.

— А хто він? — дівчина показала на хлопця, що однією рукою обпирався на крісло Фьоули.

— Дем, — пантера покликала юнака, коли той не відповів Шерон.

— А, ти кликала? — він одразу повернув голову у бік дівчини, пом'якшуючи голос і погляд, Фьоула кивнула головою у сторону нового президента.

«Яка ж гарна картина», — червоноволоса спостерігала за різкою зміною голосу та виразу обличчя хлопця.

— Деміан Уінн. Тимчасово допомагав вашому заступнику з обов'язками, а тепер коли ви з'явились я знову під домашнім арештом, — згадуючи про свій новий строк покарання хлопець кивнув директору.

— Не драматизуй, сам же погодився, — Владленович всунув свого носа у розмову. — Твої обов'язки я пояснив ще у неділю, якщо будуть питання є Блу та Фьоула. Вільні, — наказав лев, виганяючи підлітків з кабінету.

У приймальній сиділи сім чоловік та Флоті, який розгрібав документацію за тиждень приготувань до фестивалю. Йому не було ніякого діла до компанії, що вела себе доволі тихо, він гадав буде голосніше, головне, щоб не заважали. Коли з кабінету вийшла Фьоула з Деміаном всі одразу підвелись на ноги.

— Ну як там? Тепер ти президент? — одразу спитав Андре, не звернувши уваги на Шерон.

— Ні, я так і залишилась заступником, — у голосі дівчини не було прикрощів, вона не хотіла підвищення, її влаштовувала посада.

— Президент тепер я — Шерон, була направлена з ліцею «Мунлайн», заради допомоги вашій школі, — з-за спини пари вийшла дівчина, одягнута у темні джинси з оранжевим гольфом, на плечі чорний рюкзак.

— Неочікувано, — зізналась Віві. — Але для чого потрібно було запрошувати зовсім незнайому людину до нашої школи, якщо у нас є багато достойних варіантів?

— Може у вас не настільки великі досягнення, як у мене? — Шерон відверто напрошувалась на сварку, а вони ще не знайомі п'яти хвилин.

— Може в-ви поговорите у коридорі? А ще краще на вулиці, — все ж таки натовп з десяти перевертнів заважав секретарю.

— Не нервуйся, ми вже йдемо. Потрібна буде допомога, клич, я ще місяць буду вільний, — запропонував Деміан, трохи перебравши папери зі столу Блу.

— Обов'язково, тільки двері зачиніть за собою.

— Всюди нас виганяють, — драматично говорив хлопець, випускаючи з приймальної всіх друзів, після чого вийшов сам, зачинивши двері.

Тільки Кейт хотіла відповісти минулим словам Шерон, як її перебив Анастас, заспокоюючи легким дотиком до плеча:

— Не найкращий спосіб ви обрали, щоб подружитися з новим президентом. Може почнемо все спочатку? Анастас, найкращий друг Деміана та самий миролюбний хлопець з нашої компанії, — вже на цих словах Деміан почав закочувати очі. — З Фьоулою та Деміаном ти вже знайома, Кейт з Сандрою одні з відмінниць школи. Ріна та Ліна займаються хімією, перешерстили всю бібліотеку. Віві геніальний художник, з неперевершеною зоровою пам'яттю. Андре давній друг Фьоули, найактивніший серед нас, — олень представляв кожного з присутніх.

— Нічого нового про себе сказати не можу, я все розповіла, — Шерон зачесала волосся назад, відкриваючи огляд на свій вузький лисячий розріз очей.

— Я чула тобі виділили кімнату у гуртожитку, тому ми можемо прощатись, якщо у тебе немає ніяких питань, — трохи у грубій формі сказала Фьоула, розвернувшись спиною до Бейлі, першою вирушила до жіночого гуртожитку, а за нею Сандра з Кейт.

— Вона не навмисно, зрозумій, тебе взяли на місце її близької подруги, з якою вона була більше трьох років у дружніх стосунках, — пояснював Андре різку відповідь пантери.

— Фьоула не хотіла б, щоб ти виправдовував її усвідомлений вчинок, — Деміан дав зрозуміти, що не варто продовжувати вибачатись за дівчину. — Приємно було познайомитись, нам вже час, — сухим тоном попрощався хлопець, за яким вирушив Андре привітно махаючи на прощання, Анастас тільки знизував плечима йдучи позаду всіх.

— Ананас, — почулось позаду хлопців.

— Йдіть, я зараз, — обернувшись, Анастас побачив як йому махала дівчина, просячи підійти знову. — Я Анастас, — виправив хлопець.