Глава IV

— Боюсь спитати, як ти його знайшла? — не віривши Деміан розглядав кинджал, що опинився у нього під ногами.

— Взагалі, це повинна у тебе запитувати я, як заступник президента школи, що він робить на території закладу, але не буду, — Фьоула накидала кола навколо хлопця, з неприхованою зацікавленістю в очах. — Мене цікавить інше, з якої сталі кинджал? — такого повороту подій від дівчини Деміан не очікував.

— N690[1], — хлопець постукував пальцями по лезу. — Затуплюється рідко, але я намагаюсь підтримувати його стан, рукоять як нова, хоч здається, що він переніс більше за мене, а лезо як нове, жодної заржавілої ділянки, — хлопець здійнявся на ноги, простягаючи кинджал дівчині, та у свою чергу прийняла, бо тільки дурний втратить такий шанс.

— Неймовірно, давно не бачила таких ножів. Але все таки поясни, що він у тебе робить? — тільки хлопець набрав повітря у легені, Фьоула перебила його. — Я забрала його у єнотів, якщо що, то вони залишилися трохи без хвостиків, щоб ти був готовий до наслідків, про всяк випадок, — одразу відповіла на питання, що могло бути задане їй.

— Як би тобі пояснити, — Деміан підбирав слова, забираючи до своїх рук зброю, який дівчина неодноразово оглядала. — Річ у тому, що я з дитбудинку... — хлопця перебили.

— Так ти ще й сирота, — почувся голос Кейт із заростей, за якою йшов Анастас з Андре та Сандра.

— Продовжуй, чого ж ти змовк, — без п'яти копійок Сандри, звичайно не обійшлося.

— Дем, ну тут вже розповісти потрібно, — підштовхував Анастас, бо мовчати тут вже сенсу немає.

«Чому вже так багато людей намагаються дізнатися про мене?!» — Деміан рикнув, перехопивши кинджал для зручного кидка кинув, після чого лезо опинилося встромлене у дерево, що знаходилось позаду тільки прибувшої компанії.

Сандра з Андре з переляку перевтілились у птахів, Анастасу найбезпечніше було просто пригнутись, коли навколо його ніг почала обвиватись кобра. То була Кейт, що також від неочікуваності неконтрольовано перевтілилась. Фьоула сіпнулась від різких рухів хлопця, але пересиливши себе все ж таки підійшла до нього, поклавши свою руку на оголене плече Деміана. Парубок намагався прийти до тями після неконтрольованої агресії, коли збоку почав летіти Андре поруч з кричущим Анастасом:

— Стій!

Але було вже пізно, дівчина доторкнулась до Деміана, отямившись хлопець відскочив від неї, в той час як Анастас схопив довговолосу за плечі, почавши оглядати її, Андре за той час встиг перевтілитись.

— З тобою все гаразд? В очах не темніє? Як пантера себе почуває? — шквал запитань від Андре не припинявся.

— Ви чого? Зі мною все гаразд, — блакитноока прибирала від себе руки Анастаса.

— Поясніть вже, що тут взагалі відбувається?! — вимагала Кейт, кинувши, тим самим маневром, кинджал назад Деміану, тільки у землю.

— Деміане, — покликав Андре, нового друга.

— Зачекайте, дайте проаналізувати події, — від великої кількості інформації паморочилась голова.

«Так, Деміане, вдих, видих. Вже немає сенсу приховувати, хоч тобі не подобається розповідати це наліво та направо», — вів внутрішній діалог Деміан з самим собою.

— Давайте коротко, без подробиць, — запропонував хлопець, підіймаючи кинджал з землі, витираючи лезо об темні джинси. — Я з дитбудинку у Колмнесі, при переїзді забрав з собою кинджал, що був моїм з самого початку перебування там. Друзів ніколи не було, і це не через мою уявну фобію, — одразу перебив Сандру з очікуваним запитанням. — При тісному контакті мого тіла зі шкірою співбесідника, він впадає у транс, як його назвав Анастас. Тому мені постійно потрібно носити рукавиці, щоб жити звичайним життям.

— Ти точно правду кажеш? Чому тоді це не спрацювало на Фьоулі? — з претензією до Деміана звернулась Кейт, віддираючи від себе зміїну шкіру, якій вже прийшов час змінюватись на нову.

— Це ми і хотіли зрозуміти. Саме для цього і відправили зранку Деміана до вас, але йому так і не вдалось пояснити це Івенроуз, — зустрівши погляд Деміана повної образи, Анастас почав розпускати своє золотаве волосся, що за день встигло втомитись, перебуваючи у високому тугому хвості.

— А що відбувається під час трансу? — пропускаючи слова про себе, Фьоула все ж таки поцікавилась.

— Можу показати, всього декілька секунд діла, — з мстивою посмішкою Деміан поглянув на Андре з Анастасом, що заклякли від однієї тільки думки про той транс. — Хто з вас бажає показати дівчатам на практиці? — хлопець повільно знімав рукавиці, хоча в цьому не було сенсу, коли він стояв без сорочки і до нього можна було доторкнутись будь-де.

Зібравши всю волю в кулак, Андре підійшов до Деміана, засучивши рукав спортивної кофти. Сокіл затримав дихання, очікуючи темряви, недовго думаючи хлопець доторкнувся на пару секунд до перевертня, у результаті чого настала темрява у супроводі з конвульсіями. Все було як завжди, темрява, конвульсії та неконтрольоване перевтілення з людини у сокола.

Минуло менше п’яти хвилин трансу, коли Андре лежав на землі відновлюючи дихання. Дівчата заклякли на місці від такого видовища, Анастас розумів, що міг опинитися на його місці, але пощастило, що Андре проявив ініціативу. Деміан зі спокійним обличчям надягав рукавиці, простягаючи руку соколу для того, щоб стати опорою для підйому на ноги.