Глава 8

Зала Зоряного Купола дихає життям. Це перша повноцінна, масштабна подія після катастрофи, і Академія немов нагадує всім, що Драксарія — це не лише жорсткі тренування і смертельна небезпека.

​Кайрен стоїть біля фуршетного столу, потягуючи пряний напій, який приємно зігріває горло. Він із цікавістю розглядає атмосферу. Над їхніми головами височіє величезний прозорий магічний купол, крізь який відкривається фантастичний вид на зоряне небо, дві місцеві місяцеподібні планети та граціозні силуети драконів, що зрідка пролітають над баштами. У повітрі повільно плавають маленькі світлові сфери, схожі на заблукалі зорі. Підлога під ногами реагує на ритм музики тонкими, пульсуючими хвилями світла.

​Музика теж не має нічого спільного зі звичайними мотивами. Низькі, глибокі баси гармонійно змішуються з живими струнними інструментами, дзвінким переливом кристалічних резонаторів і гіпнотичним горловим співом когось із іншопланетних студентів. Навколо вирує екзотика різних світів. Якась старшокурсниця з перламутровою блакитною шкірою танцює так плавно, що навколо її рук залишаються сяючі шлейфи. Трохи далі пара студентів із додатковою парою рук виконує настільки складний синхронний танець, що Торік, побачивши це, безапеляційно заявляє, що це «чистої води анатомічне шахрайство».

​Сам флоріанець тим часом ставить собі за мету спробувати абсолютно все. Він якраз закидає до рота прозору желейну сферу, заїдає її шматочком копченого м'яса і запиває все це темно-синім коктейлем зі сріблястим туманом, починаючи підозрювати, що деякі іншопланетні напої значно міцніші, ніж здаються на перший погляд.

​Кайрен кидає недбалий погляд у центр зали, туди, де крутяться головні винуватці торжества. Моргат і Торвальд приймають вітання, оточені увагою та жіночим сміхом.

​Але раптом Кайрен помічає, як Моргат, що саме привітно шкіриться до якоїсь рудоволосої третьокурсниці, миттєво завмирає. Кайрен простежує за його поглядом, переводить очі на головні двері зали, і зухвало всміхається.

​Торвальд теж дивиться туди. Він застигає з келихом у руці настільки нерухомо, що здається ніби він льодяна скульптура.

​Торік, прослідкувавши за їхніми поглядами, ледь не давиться своїм туманним коктейлем. Шоковано розглядає Вірею, яка граціозно входить до зали під руку з розкішним чотириоким інопланетянином. Хлопець приобіймає її за талію, а сама Вірея сяє, та сміється із якогось його жарту. Хлопці розглядають сукню одногрупниці, а вона ідеально підкреслює кожен вигин, та в очах дівчини горить небезпечний, переможний вогонь.

​— Вона все-таки прийшла, — хрипить Торік, відкашлюючись.

​— А ти справді думав, що вона залишить це просто так? — спокійно відгукується Кайрен, попиваючи свій напій. — Після того, як вони демонстративно проігнорували її існування, це був лише розігрів.

​— Ви просто занадто погано її знаєте, —  Рейнар підходить до них. — Вірея радше спалить цю Академію дотла, ніж дозволить комусь диктувати, де їй бути, а де ні.

​Зіірі, який весь цей час уважно сканує ситуацію, монотонно констатує:

— Частота кліпання Моргата різко знизилася на сорок два відсотки. Торвальд не кліпнув узагалі жодного разу за останні вісімнадцять секунд. Рівень їхньої емоційної напруги зараз перевищує всі допустимі норми для спокійного середовища.

​— Зіірі, — із захопленням видихає Торік, ляскаючи зантеріанця по плечу. — Оце нарешті справді корисна наука! Продовжуй спостереження, я хочу знати точну статистику їхнього сказу!

Кайрен дивиться на цю виставу абсолютно спокійно, лише злегка всміхається. Насправді він запідозрив би щось недобре, якби Вірея покірно залишилася ковтати образу в гуртожитку. Ця розкішна поява, зухвалий, ідеально розрахований удар по чужому самолюбству — абсолютно в її стилі.

​— Чуваки, я хочу зробити ставку, —  видає Торік, згрібаючи зі столу жменю хрустких закусок, наче готується до перегляду найкращого шоу в житті. — Хто з них зірветься першим? Дракен чи Моргат?

​— Ставлю на те, що дістанеться обом, —  відгукується Рейнар, та теж бере собі смачну закуску. — Вона прийшла сюди не для того, щоб залишити когось неушкодженим.

​Зіірі прискіпливо оцінює відстань між інструкторами та Віреєю:

— Враховуючи їхній поточний м'язовий тонус і темперамент, ймовірність відкритого конфлікту стрімко зростає. Чи варто нам втрутитися, щоб запобігти масштабним руйнуванням на вечірці?

​— Навіть не думай, — Кайрен тихо сміється і злегка вдаряє своїм келихом по келиху зантеріанця. — Ми не втручаємося. Просто беремо ще напоїв, насолоджуємося музикою і видовищем, яке зараз влаштує наша подруга.

​— Абсолютно згоден, — задоволено киває Торік, швидко жуючи. — Головне — не стояти надто близько, коли на всі боки полетять уламки чийогось розбитого его. А якщо того чотириокого все ж спопелять, я перший у черзі на його порцію десерту.

Свято набирає обертів. До компанії першокурсників несподівано наближаються дві ефектні старшокурсниці. Одна з них — висока, гнучка, зі шкірою, що має легкий бузковий відлив, і довгим волоссям, у якому мерехтять крихітні магічні кристали. Інша — ефектна білявка з хижим примруженням яскраво-зелених очей у неймовірно обтислій сріблястій сукні. Їхні наміри абсолютно очевидні.

​— Привіт, хлопці! — муркоче бузковошкіра дівчина, зупиняючись просто перед ними з чарівною усмішкою. — Я Ефіопея, а це Селая. Ми давно за вами спостерігаємо. Ви явно виділяєтесь тут на фоні інших. Складете нам компанію на танцювальному майданчику?

​Рейнар і Зіірі синхронно кліпають очима, намагаючись перетравити цю раптову атаку.

​Рейнар дивиться на Селаю з таким виразом обличчя, ніби йому щойно запропонували добровільно лягти на розтин. Він на мить замислюється, відчайдушно стріляючи очима навсібіч у пошуках шляхів до відступу. Але Торік лише зловтішно підморгує, відрізаючи шлях до втечі. Важко зітхнувши, Рейнар усе ж здається.

— Добре... — невпевнено переступає з ноги на ногу. — Давай потанцюємо.

І слухняно йде за дівчиною в сяючий натовп.