Наступний пункт призначення

— Я таки встиг знайти дещо цікаве на рахунок нашої справи, поки ти був ув'язнений.

Ніч здавалася напрочуд довгою, наповненою великою кількістю слів, ніхто з них не говорив так довго і так відкрито про щось настільки багато. Вони повернулися до кострища і повсідалися по обивді сторони від нього, не помічаючи присутності нової супутниці, яка вже мирно дрімала із Ігнір в обіймах, повернувшись спиною до вогню. Коли мала драконка впізнала Раяна, який приєднався до їхньої групи, здійнявся справжній фурор. Вона так дивилася у його сторону і так ніжно тицялася носом у його розкриту долоню, що Ейра не насмілилася висловлювати свої думки вголос. Бальдемар звично затаївся у тінях, і лише Фріель виблискувала золотою лускою у світлі вогню, мирно мружачи очі. Від теревенів про особисте вони нарешті відійшли і взялися говорити по ділу.

— Дракон, якого ми бачили у столиці, вже був мервтим, коли його знайшли, і вже ніяк не можна було дізнатися деякі подробиці. До прикладу, що то були за голки у його шиї, які ми виявили раніше; що то за метал, який так впливає на драконів, або що взагалі в тих артефактах змушує руйнуватися мозок дракона і його тіло. Ніхто не знав, що король робив із ним і навіть що сталося зі стариганем. Ба більше, — наголосив Майло, перш ніж Раян встиг вставити уїдливий коментар, — принц Ронан сказав, що був якийсь радник у короля, якого в обличчя ніхто не знав. Ходять чутки, що його взагалі не було, і вигадки про нього не мали під собою грунту. Можливо він встиг теж втекти. Можливо, саме він підштовхнув короля до ідеї експериментів над драконом. Я облітав центр континенту у пошуках хвоста від тої зачіпки, женучись за якою ми рушили у Тенебрір, і ти нізащо не повіриш, кого зустрів у горах.

— Не припиниш грати в загадки, і я не пошкодую твого язика, — оскалився Раян, а Ейра стисла ковдру в пальцях і щільніше заплющила очі. Чортів Цербер.

Насправді, вона так і не заснула. Вона тільки вкладалася біля вогню, коли неочікувано повернулися хлопці і заговорили про свої майбутні плани. Оскільки вони вже думали, що вона спить, Ейра не змогла просто так розплющити очі. Натомість вона подумала, а чому б не скористатися цим і не підслухати?

— Старійшину.

Запала тиша. Така, що Ейра встигла нарахувати десяток ударів свого пульсу. Хто в біса був цим старійшиною? Чи це був аж такий Старійшина? Мовчанка затяглася, майже фізично можна було відчути, як у повітрі повис, а то і не один, запитальний знак, і вона скрипнула зубами — не мовчіть, ну ж бо!

— Я навіть уявлення не мав, — подав голос Раян, і на цей раз він звучав майже як людина, яка не страждає на усі вигляди психічних розладів. — Старійшину, кажеш. Ну?

— Опустивши деталі, можу сказати, що йому дещо відомо про те, що відбувається останнім часом серед драконів, а також і про теперішню загрозу для них. Він сказав те, що усі могли випустити з виду: найперші жертви драконячої отрути з'явилися на півдні Калаторну. Отже, наступним пунктом призначення скоріш за все буде найбільше місто в тому районі...

О так, згадала Ейра, цей зрадник вельмишановний прихвостень виродка із ненормальними нахильностями зовсім не знає карти континенту.

— Аренок, — підказав «виродок» із ненормальними нахильностями, і в його голосі чувся єхидний сміх. — Вже напевно усі знають, що ти не знаєш географії. Рушаємо завтра, а до всього розпитаємо нашого спільного знайомого про те, що він знає — варто йому вже навчитися балакати по ділу.

Судячи з шереху одягу і лісової підстилки під ногами, вони почали влаштовуватися на нічліг, і Ейра тихо видихнула. Вона не знала усіх подробиць наступних планів до цього вечора, та і треба було усім усе обговорити, щоб визначитися, що робити далі. Тепер вона нарешті могла знати, куди рушають ці двоє потім і що вони шукають: у Орвілії (столиці Дельмату) Майло не особливо говорив про те, чим він займався і яку ціль переслідував, в основному доводилося слухати про те, як він винен перед Раяном через те, що не виконав якусь там обіцянку.

Нарешті стало трохи тихіше — схоже, усі вляглися і влаштувалися довкола кострища, загорнувшись у свої плащі.

— І якщо вже молода спадкоємиця Вестер вміє гріти не тільки свої боки, а і вуха, — почулося неймовірно уїдливе, і Ейра відчула, як зрадницьки горить шия. — Вона теж складе нам компанію по дорозі. В тебе буде чудова нагода відвідати свою родину! Якщо я не помиляюся, помістя знатного роду знаходиться неподалік? 

Уся червона від сорому, вона рвучко сіла, мріючи лише копнути як слід бісового сина у бік, але втупилася у дві спини по обидві сторони від себе біля вогнища, вкритих плащами, зустрілася поглядом із червоними очима того страхітливого дракона — хай би йому грець, — і зрозуміла, що вже немає ніякого бажання діяти на нерви божевільному, як би добре він не прикидався нормальним. 

І, хай би йому грець, він не помилявся.

Як би прекрасно не відчувалися політ на драконі із вітром під боком, який грається із волоссям і свистить у вухах, Ейра все одно була не в найкращому настрої. Оскільки драконів, здатних нести вершників, було двоє, довелося летіти разом із Майло — ані Раян, ані Ейра не хотіли летіти разом, а до всього ще й міцно триматися одне за одного. Отож, бісів син полетів сам на своєму драконі. Видно, він доволі сильно скучив за своєю кровожерливою тваринкою, оскільки вони часто зникали вище, понад хмарами, можна було побачити, як дракон виписує страшні віражі у польоті, при чому обидвоє явно були задоволені відчуттям небезпеки, яке так і намагалося забратися під комір і полоскотати холодом загривок.

Ейра декілька разів намагалася почати розмову із своїм супутником, поговорити знову, помиритися або напоумити його і продовжити тему, на якій довелося зупинитися минулого разу, але Майло, цей вірний клятий пес, не погодився і словом неправильним обмовитися про свого господаря. Вона ще деякий час намагалася витягнути хоч щось зі свого незворушного супутника, але спіймала облизня і роздратовано підібгала губи.