За столом. Зміна планів?

— Навіщо піддаватися полоненому? — скривив губи принц. — Ти просто так дала йому те, що він попросив?

— Тобі не зрозуміти, малий. — Ланіса гордо задерла носа. Коли справа заходила про Раяна, вона видавалася ще зухвалішою. — Скоріш за все, я так сподобалася йому, що він захотів в наступну нашу зустріч виглядати пристойніше. Ну, знаєш, щоб виглядати перед принцесою хоч трохи її гідним. Це справді чарівно, чи не так? Хлопчик точно в мене закохався!

Не зважаючи на те, що родина зібралася за обіднім столом, ніхто більше не балакав, окрім надокучливої другої принцеси. Старша сестра узагалі мовчала, байдужа до пустої балаканини, третього брата не було, як і завжди — обов'язково він мусив уникати зустрічей зі своєю родиною; король обрав мовчання, але усім було зрозуміло, що він встане на сторону своєї другої доньки, якщо буде потреба. Еліс помовкувала у силу свого малого віку і наминала за обидві щоки. Тільки Фенріс, другий принц і четверта дитина за старшинством, вів із Ланісою активні бесіди. Чи обмін шпильками.

— О так, закоханий хлопчик обов'язково буде волати прокльони в твою спину, — пирхнув принц зневажливо. — Дурепа. Полонений не кохатиме ідіотку з першого погляду тільки тому, що вона покрутила своєю білявою і пустою макітрою перед ним. Тобі не можна ставати королевою, щось бовкнеш, і в Дельмату залишаться лише вороги.

— Та як ти смієш?!

Фенріс примружив холодні очі і криво усміхнувся.

— А що не так? Половина казни і так витрачається на твої сукні. Станеш королевою, і одразу доведеться забути про модні ганчірки, ти ж такого напатякаєш, що королівській родині доведеться віками платити!

— Батьку, скажи йому щось!

— Не хочеш подивитися правді у вічі? 

— Припиніть обидвоє, — зітхнув король, відриваючись від своєї трапези. Його очі були як у дохлої риби. Старий зовсім без ентузіазму. — Лані, люба, хоч твій брат і верзе дурниці, щоб тебе образити, але в дечому є правда. Цей Дракон, який так запав тобі в душу — злочинець. Не хотілося б мені по скалках збирати твоє сердечко, якщо він тебе обдурить, будь обережнішою.

«Старий напевно навіть імені мого не пам'ятає.» Фенріс подумки закотив очі, а вголос додав:

— Навіть якщо так, Дракону не буде від такої ідіотки хоч якоїсь користі, тому можна за тебе не перейматися.

— Ще раз назви мене так...

— Досить! — знову втрутився король. — Ти, помовч і не ображай дівчат. Ланісо, не слухай і не дозволяй себе провокувати. Краще скажи мені, ти справді збираєшся відвідувати цього злодюгу і надалі? Нічим добрим це точно не скінчиться.

Принц міг тільки закочувати очі. Увесь цей театр, цей фарс, усі все одно знали, чим усе закінчиться. Стариган погодиться на усе, що вимагатиме примхлива дурепа, але, як добрий батечко, ще буде опиратися, а Ланіса буде грати роль вередливого дівчиська. Усі інші будуть робити вигляд, що не знають цих двох. 

Позорисько, і це королівська династія Дельмату. І так, половина казни йде на втілення усіх заморочок другої принцеси.

Двійко ідіотів продовжували обмінюватися люб'язностями, але Фенріс припинив слідкувати за розмовою. Повернувшись до молодшої сестри, він взявся витирати залишки соусу з чарівного личка. Еліс поглянула на нього великими очима кольору свіжої листви і яскраво заусміхалася, осяюючи триклятий світ одною лишень усмішкою із досі молочними зубками.

Пекельна трапеза із найкращою родиною континенту закінчилася мовчки. Перша так і не обмовилася і словом, тінню вислизнувши з зали. Еліс і собі скочила на ноги і випадково перекинула графін із ягідним соком — темно-фіолетові краплі віялом розсипалися подолом ланісової сукні. Запала тиша. Білявка побуряковіла. Тоді побіліла.

— Мале стерво!

Вона замахнулася на дівчинку, але Фенріс встряг між ними, перехопив і до болю стиснув дівочий зап'ясток.

— Облиш, — процідив він.

— Пусти! Ти тільки глянь, що з моєю сукнею!

— Відійшла.

Ланіса здригнулася, зазирнувши в бездонні тьмяні очі брата. Ще раз поглянула на беззахисну дівчинку, що визирала із-за його плеча, стисла кулак і, вирвавши руку, відступила.

— Твоє щастя, що не були присутні особисті охоронці. — Голос Фенріса морозив краще за деякі айсберги з півночі Калаторну. — Які навчені прибирати будь-яку загрозу члену королівської родини, навіть якщо він теж королівської крові.

Більше не поглянувши на білявку, він за руку вивів Еліс із банкетної зали. За ними тінню прослідував вірний слуга.

— Схоже, цей злочинець вас стривожив, мій лорде. Приглянути за ним?

Фенріс поглянув на сестру, яка саме мугикала щось веселе під ніс, і погладив дівчинку по волоссю.

— Не зараз, — вирішив він. — Хай Ланіса поки пограється.

На тренувальному майданчику були лише вони втрьох. Як і сказав принц, кожна людина зараз була на рахунку, і тому навіть лицарі були зайняті, бігаючи по дорученнях чи виконуючи фізичну роботу.

Майло перебував у думках. Останнім часом його безперервно з'їдала провина, він картав себе знову і знову за те, що не вберіг Раяна, і тепер не було відомо, де і як шукати. Його просто викрали? Катували? Ніхто не міг дати підказок, з чого можна почати пошуки. Ейра випустила наступну стрілу і зітхнула, коли та шугонула повз ціль у кущі довкола майданчика.

— Так і будеш киснути? — кинула вона між іншим і витягла з колчану наступну стрілу. — Від кого-кого, а такої депресії від тебе я не очікувала.

— Ніхто тут не кисне, — буркнув Майло.

Ще одна стріла просвистіла повз мішень, але зачепилася за край і відскочила, Ігнір радісно погналася за рухливою іграшкою і взялася валяти її в пилюці. Ніхто не міг із точністю сказати, чому вона з'явилася у Тенебрірі абсолютно здорова. Єдиним можливим поясненням було те, що вона таки змогла побороти дію отрути, а тоді прибула сюди із Бальдемаром. Але навіть якщо так, не можна було залишити усе на самотік.

— Я без поняття, що робити далі. — Майло зітхнув і розтер втомлене обличчя руками. — Я дав слово, що допоможу Раяну досягти його цілі, як тільки ми розберемося із справами тут. Він пожертвував своїм часом і зусиллями заради мого «хочу», але нічого не отримав взамін. Нам досі треба розібратися із поставкою драконячої отрути, питання тільки додаються, а я навіть не знаю, що із ним сталося і чи живий він взагалі.