Я хожу коридором туди - сюди. Як там Злата? Дивно, чому я так хвилююся за неї? Я ж її практично не знаю. Щось у мені ця дівчина пробудила.
З кімнати, у якій лежить Злата, вийшов лікар Форсей.
- Як там Злата?
- З нею все добре, вона спить, відновлює сили.
До мене підійшов батько.
- Злата виявилася драконом, тому має право знаходитись на території лісу, але в місто їй тепер не можна. І людські закони на неї перестають діяти, але діють закони драконів. Отже, покарання за те, що вона зайшла у ліс для неї не буде.
Після слів батька я відчув полегшення. Лікар повернувся у кімнату. Тато пішов, а я залишився під дверима кімнати.
Злата
Я прокинулася і повільно відкрила очі, відразу згадала події цієї ночі. Останнє, що я пам'ятаю це падіння і те, що я на щось приземлилася. Побачила дракона середнього віку.
- Що зі мною сталося? І де я зараз?
- Ви у лікарняному крилі, коли ви падали, то принц перетворився на дракона і ви на нього приземлилися.
- То Меріас врятував мені життя. Я йому за це тепер зобов'язана. Що ж мені робити з моєю другою іпостаттю?
- Вам потрібно навчитися літати і контролювати свою сутність дракона. У вас дракон кольору золота, а такий дракон є тільки в одного роду драконів, у Лемпінзів.
- Але ж я не можу відноситися до роду драконів, вони ж ніяк не перетинаються між собою.
- А скільки вам років?
- Мені двадцять років.
- А в якому місяці ви народилися?
- Я народилася у травні.
- А у серпні, за дев'ять місяців до вашого народження, двадцять років тому, люди і дракони підписали угоду про те, що люди не ходитимуть у ліс, а дракони у людські міста і села.