4

Далі дракони сіли за стіл, дали одні одним подарунки, Меріас пішов кудись, потім приніс золоте кольє із діамантом, підійшов до мене і сказав:

- Я виготовляю власноруч прикраси, робив це кольє для продажу, але вирішив зараз його тобі подарувати, бо ти наша гостя.

- Але я не можу узяти такий дороговартісний подарунок.

- Не хвилюйся, я ще зроблю, у мене в майстерні  є багато прикрас, візьми, інакше я ображуся.

- Дякую, кольє гарне, ви прекрасний ювелір.

Меріас задоволено посміхнувся, йому сподобався комплімент.

Потім почалися танці, мене запрошували на танці деякі дракони, на жаль, я танцюю не дуже добре, але просто йшла за партнерами по танцях. Нарешті мене запросив Меріас.

- Ну, нарешті я тебе перехопив. Ти швидко вчишся танцювати. 

- Доводиться швидко навчатися. Як ваші люди можуть так довго танцювати?

- То ти не із знатної сім'ї? Чому тоді одягнена у таку сукню, які одягають багаті дівчата?

- Я служу багатій дівчині й на честь наближення Нового року вона подарувала мені сукню, яка їй набридла. От я на тиждень відпросилася додому, одягла красиву сукню перед святом, а перед походом у ліс не переодяглася. На відміну від інших служниць, я освічена, донька неттіна навчала мене тому, чому сама вчилася, правда, не усьому: іноземним мовам, грати на піаніно і математиці.

Меріас вирішив це перевірити, тому ми пішли у бібліотеку, ми говорили іноземними мовами, я вирішувала математичні приклади, усе успішно. А на піаніно я грала для усіх гостей. Дракони із захопленням слухали. Усі мені аплодували.