Розділ 29. Іен.

Вранці Стів не встиг злетати до сусіднього поселення. Карім сам прилетів з іншого приводу.

— Доброго ранку! — сказав він, заходячи до хати. — До мене дійшли чутки, що діти помирилися. Де мій племінник?

Юся стала перед дверима до нашої кімнати і сказала Каріму:

— У кімнаті вони, але до них не можна, і заважати закоханим я не дам. Вони щойно налагодили стосунки і милуються собі.

— Тобто зараз у них бурхливе налагодження стосунків. А чого ж так тихо?

— Карім, ти забув, що вона маг. Вона гасить усі звуки в кімнаті. Але не емоції, і я відчуваю, що туди не можна входити і стукати. Хай націлуються та напестяться в обіймах одне одного.

Я ще раз поцілувала чоловіка і лягла поряд із ним. Карен ще тяжко дихав після бурхливого ранку.

— Втомився? — з усмішкою спитала я.

— Ні, просто віддихатися потрібно. Давно не було, вже забув, як це чудово і яка ти прекрасна. А взагалі я ще тебе хочу!

Я тільки тихо розсміялася, поцілувала чоловіка. Лягла на нього зверху і подивилася на його нахабну мордочку.

— А нічого, що там твій дядько прилетів до тебе?

— Думаю, він нам простить затримку. Тим більше у нас такий привід.

— Гаразд. Покажи який привід.

— Карім, ходімо поки з іншого приводу поспілкуємося, а діти хай собі воркують. Я навіть готовий сину сьогодні вихідний дати. Юся, ти вдома будеш?

— Якщо ви їх відволікати не будете, то вже піду до доньки. Сашко пішов цукерки роздавати. Тож хай побудуть самі.

З ліжка ми видерлися ближче до дев'ятої, ще й тому, що я відчула Сашка. Він ішов додому після роздачі цукерок. Хоча, мені здається, це він, ідучи додому, налаштувався на мене і сповістив про свій прихід. Через те, що братик забрав майже всі мої штани, я одягнула сукню. Карен захоплено дивився на мене. Я покрутилася перед дзеркалом. Та, гарно мені в ній, гарно так підкреслює груди, з глибоким декольте. Чіткий акцент на талії і вільна розкльошена спідниця до колін. Тільки я зараз нагадувала собі взагалі-то дівчинку-підлітка.

— Як тобі? — спитала у чоловіка, який сидів і як зачарований дивився на мене. — Підійди ближче, — сказав він хрипко.

Карен сидів на ліжку, підійшла до нього впритул. Він обійняв мене за талію, провів руками по ногах. Став повільно піднімати руки, ковзаючи по голих ногах під сукнею. Зупинив руки на сідницях, притис до себе.

— Знаєш, мені дуже подобаються сукні. Особливо ти в сукні. Це ж так спокусливо і такий простір для фантазії! Тільки я ще сильніше ревнуватиму тебе і злитимуся на інших хлопців, які будуть дивитися на тебе.

— Карен, я тобі привід для ревнощів даю?

— Ти — ні, а от як на тебе деякі дивляться! Прибити охота! Тебе ж деякі очима роздягають.

— Знаєш, мені байдуже, у кого які фантазії. Головне, щоб вони їх при собі тримали і до мене не лізли. Загалом у мене тепер складнощі з одягом.

— Я поговорю з мамою, вона знає, хто в поселенні добре шиє. Тим більше у тебе фігура ще буде змінюватися.

На кухні зустрілися з Сашком, він вирішив трохи перекусити, але коли побачив мене в сукні — застиг. А коли я сіла навпроти — взагалі почервонів.

— Саш, що з тобою?

— Нічого, просто я раніше тебе як дівчину не сильно сприймав, — сказав він тихо й ніяково. — А у тебе виявляється така гарна фігура, особливо в сукні, ще й це декольте.

Я подивилася на груди. Просто за рахунок виризу вони здаються більш відкритими, ніж у футболці.

Після сніданку я пішла в бар, а Карен пішов шукати батька з дядьком.

— Вау, — сказав Мішка, коли я зайшла на кухню, — одразу видно, що хтось у доброму настрої, — він понюхав повітря. — І ранок у вас добре пройшов, бурхливо.

Я тільки посміхнулася і показала йому язика. А сама швидко одягнула фартух і пішла мити руки. Поки готувала солодощі на сьогодні, подумала, що добре б додому тортик приготувати. Притому такий як тістечко, тільки торт. Спитала про це у Анрока.

— Сама собі замовлення зробила, сама й реалізувала, — усміхнувся він, — якщо у тебе за списком усе — роби. Тобі ще й гарну знижку зроблю.

Доробила тістечка і стала готувати тортик. Хлопці видали мені форму для торта середнього розміру. Ще й спостерігали, як я готую.

— Тату, — сказав Стів замислено, дивлячись на мене, — може ми в гості зайдемо?

— Тільки тому, що тортик буде? Ні, так неправильно. А якщо хочеш такий торт — приготуй. До речі, Кіро, напевно тепер будеш робити ще й такі торти на реалізацію.

Я тільки кивнула і поставила коржі в піч. А сама взялася за масляний крем.

— Сонечко, — почав Анрок лагідно, — а можеш ще на парочку таких тортиків коржі зробити?

Я тільки посміхнулася і кивнула. Доробила масляний крем і знову замісила тісто на торти. Кожен торт вийшов різним за оформленням. З крему робила різні візерунки, на кожному виводячи щось своє.

— Краса! — сказав із захопленням Альфред.

Винесла на барну стійку два торти. Більша частина відвідувачів одразу пішла дивитися — що це таке, новеньке. Анрока одразу закидали запитаннями і замовленнями.

— Я додому, — сказала Анроку, він тільки кивнув.

А я зараз побачила Іена в залі, напружилася.

— Коробка під тортик є?

— Візьми плоске блюдо, завтра принесеш.

Переклавши торт на блюдо, вийшла через запасний вихід на кухні. Додому йшла швидким кроком. Торт довелося нести магічно, щоб на нервах його не впустити.

— Батьку! — прибіг Карен до батька і дядька, які спілкувалися біля темниці. — Кіра зникла!

— Відставити паніку! Ти впевнений, що її вдома немає? — з веселим примруженням спитав його батько.

— Тату, вона торт додому принесла — дуже гарний і дуже смачно пахне. А її запаху в домі немає. І намисто тягне в бік дикої частини лісу. Я потім ще налаштовувався на Іена — він там само!

— То чому ти ще тут?! — здивувався його батько, враз ставши суворим.

— Ти ж заборонив покидати поселення!

— Летимо разом, — сказав Карім, — потрібно тільки батька Іена покликати, він у бар пішов по цукерки.