33. Прогулянка з дядечком

Уже який день відпочиваю, відновлююся після травми. Слава усім святим неба, уже не в лазареті.

Сьогодні ж вирішив провітритися та прийняти запрошення декана прогулятися. Все ж таки рідний дядько як не як.

- Севастьяне, малюче! Радий бачити тебе в гарному здоров'ї! - задирикувато посміхаючись привітав мене дядечко, не забувши підколоти мене тим "малюком", яким я уже давно не являюся.

- Дядечку Оресте, - навмисне наголосив на "дядечко", знаю прекрасно, як його це звернення дратує, адже виросли ми разом, а це звернення передбачало під собою "ти старий пердун", так би мовити відповідь на "малюка", - я уже давненько не "малюк", самі зі мною не один раз пропускали по чарці медовухи.

- Та гаразд тобі, - махнув рукою, пирхнувши від взаємної шпильки, та продовжив свої дружні кпини, - хіба те пійло не молоком з какао було? Я ще, пам'ять не дасть збрехати, тебе у тепле ліжечко вкладав та ще і ковдрою пухкенькою накривав, мало колискові не співав.

- Оооо, то твої п'яні завивання тепер "колисковими" називаються? Та від твого горлання усі миші з нашого підвалу повтікали.

- Та гаразд тобі, у мене чудесний голос, такого-то таланту ще відшукати потрібно! - і пальцем в небо тикнув, ніби наголосив на своїй унікальності.

Отже ж... Дракон неотесаний. Любить мені пригадати той випадок, коли ми з ним посперечалися на витримку, хто більше пійла потягне. Тільки ж я не врахував одного, що "дядечко" Орест на десять років за мене старший і досвіду у подібних справах більше має, і витримку до звеселяючих напоїв розвинув. А я тоді був на першому курсі академії, та приїхали ми додому на зимові свята.

Хоча я і понадіявся на свою драконячу породу тоді. Самовпевненість мене і згубила. Тричі ха-ха, а те що Орест дракон та мій родич не врахував.

Так і втрапив у халепу.

Тоді Орест був ще викладачем, деканом став тільки цьогоріч. Гордості у мого діда не було меж. Його ще тоді "напищеним індиком" прозвали, а не "досвідченим драконом", як він любить постійно повторювати.

Аякже, як тут не гордитися. Орест став наймолодшим деканом за останні сто років. І досяг усього своїми силами та розумом. Провів якесь надсекретне дослідження, на той момент, зараз же усі кому цікаво можуть на аспірантурі з ним ознайомитися. Раніше не дозволяють через брак потрібних знань.

Я пробував прочитати і вникнути у ті "розумні записи". Чесне слово намагався, але доля наді мною зіграла злий жарт - захропів під паперами так, що переполошив пів будинку. Так і не допетрав що до чого.

Орест реготав з мене цілий день, потішався з моєї пристрасті до знань. Потім, правда, заспокоїв моє самолюбство, яке вже тріщало по усіх швах і загрожувало луснути, що ми багато чого ще будемо вивчати на четвертому курсі, тоді то до мене дійде про що він писав.

Та це таке, я від суті відхилився.

Набулькався того вечора не тільки я, Орест також набрався, як жаба мулу. Ледве додому допленталися. Як потрапив до своєї кімнати і до ліжка пам'ять послужливо відмовляється спогади надавати. А було б цікаво, знаючи що ми ледве ногами перебирали.

Згадується лише феєричне пробудження - я та Орест у "палких" обіймах один одного, "палких" через мого здоровенного кота Драка, що розвалив свою немалу тушку на наших грудях, переймався щоб ми не позамерзали. Як прокинулися та розглянули наші запухші писки, з реготом із ліжка звалися, чи то Драк посприяв тому подінню, вже і не пригадую, дякувати усім святим неба, по різні боки, а не один на одного.

На гуркіт мама влетіла в кімнату, мимо напевно якраз проходила, або ж чекала доки ми прокинемося, щоб всипати прочуханки своєму молодшому братику та сину. Уздрівши нас на підлозі та оцінивши наш пожмаканий стан, тільки язиком цокнула невдоволено.

Ми вже думали - пронесло, ага, щоб часом. За сніданком нам мізки так ретельно прополоскали, що довго ще не хотіли в не належному вигляді потрапляти їй на очі. Матінка ж, задоволена виконаним обов'язком та справленим ефектом відправилася по своїм справам. Але на останок кинувши через плече, що приготування обіду за нами.

Отак я навчився куховарити, після того як намагалися приготувати щось путнє з Орестом на пару. Наша куховарка тільки скрушно хитала головою та без упину нас навчала.