16. Творче завдання

На ранок я і справді ледве з ліжка скотилася. Чому скотилася? А тому що піднятися нормально змоги не було. От і довелося перекочуватися, щоб злізти зі свого ложа.

Загальний стан також був розбитий. Було враження наче цілу ніч працювала на кухні в матусі. А я ой як не люблю порпатися на кухні з приготуванням їжі. Це для мене суцільна каторга. Не встигнеш приготувати, як усе з'їдять і доводиться розпочинати усе з початку.

Більшого жахіття для мене наразі не існує.

І так погано спалося, через переїдання солодощів, ще й сни переслідували цілу ніч. Я то бігла кудись, то щось посилено робила, то літала і падала...

Метушня суцільна цілу ніч, наче і не спала зовсім.

А на ранок прокинулася, хотіла пригадати хоча б один фрагмент сну, та де там - усе ніч із собою забрала, нічогісінько не пам'ятаю. Знаю, снилося щось важливе, а от що?

Надіюсь, хоча б не віщий сон, якийсь був. А то халепа виходить - ніц не пам'ятаю.

Дівчата, до слова, мали не кращий вигляд, ніж я. Тільки їх сновидіння не переслідували, а тому не настільки сонні були.

От чому стільки потрібно було їсти? Чому ніхто з нас трьох вчасно не зупинив той бенкет щастя?

А потім ще у мріях літати потрібно було обов'язково чи що? Але що я мала робити після прочитання записки? Настільки мене вразило написане, та і вчинок лускатого нареченого загалом.

Після сніданку на лекції ледве стримувалася щоб не закуняти перед викладачем історії магії. Хоча професор виглядає доволі милим чоловіком уже в літах, але на його рахунок не варто помилятися - доволі прискіпливий до адептів. Він не дуже полюбляє, коли проявляється відкрита неповага до лекторів, та і всього навчального процесу.

А захропіти під мірну викладку навчального матеріалу, загрожувало додатковим питанням на здачі теми, котру проходили, або на екзамені вкінці семестру. Вибір покарання вже залежав від його настрою. І він частенько обдаровував подібними бонусами неборак, котрі часом заважали своїм хропінням проводити лекції.

На щастя мене подібні дарунки обходили стороною. Намагалася тримати планку і надалі. Якось не дуже хочеться отримувати покарання та відповідати більше, ніж потрібно на екзамені. Тому ми стійко висиділи пару історії магії, старанно конспектуючи майже кожне слово професора.

Хоч як нам це важко й далося, але ми це пережили - нарешті екзекуцію лекцією закінчено.

Наразі мала бути пара зіллєваріння. В аудиторії для практичних занять приємно пахло травами, які були розкладені по столах в очікуванні своїх жертв науки.

Професорка Чорнобривець дуже привітна та говірка пані. Незважаючи на свої доволі вражаючі габарити, та не менш вражаючий наряд, пурхала від столу до столу роздаючи нам завдання на сьогоднішню практику.

Сьогодні у нас знову творчий підхід. Доволі очікувано від такої екстравагантної пані професорки.

На цей раз ми тягли жереб із карток щедро запропонованих нашою викладачкою. А у тієї аж очі горіли від передчуття феєрії.

Так феєрія ще та може статися, якщо нас Пилипко знову начудить з інгредієнтами, як минулого місяця на творчому занятті. Мало вийти зілля "гарного настрою", а отримали зілля "шаленого гикання та реготу".

Ото було видовище, коли половині групи вирішила випробувати Пилипкове творіння на собі. У горе творця був паршивий настрій того дня, от він і вирішив "покращити" настрій не одному собі.

Як ще мене з дічатами обійшло це зілля стороною? Нам банально не вистачило, як і ще половині групи.

Цілителі ще довго нам згадували цей казус. Ну і справді, навіщо було стільком людям випробовувати те вариво на собі? Пришелепкуваті відьми з відьмаками, інакше і не скажеш.

Так поглянемо, що я витягнула сьогодні.

О! Зілля "пригадування забутого сну".

Примруживши очі поглянула на нашу "квіточку" професора Чорнобривець, по новому оцінюючи цю екстравагантну даму. А вона справді висококласна відьма, як так можна підібрати кожному завдання відгадавши що і кому потрібно у даному випадку.

Тоді гаразд, приступимо до виконання практики. Я не геній зіллєваріння, але певні досягнення все ж таки у мене є.

Промудохалася з усім майже увесь відведений час на приготування, а це ж ще потрібно випробувати на собі те вариво.

І хто цю систему придумав? Жодного натяку на збереження здорового глузду адептів, так і до лазарету недалеко, якщо криворукий зіллєвар.

Хух, надіюсь у мене все вийшло, як потрібно. Інакше... Не буду краще навіть думати, що може бути інакше.

Зібралася з духом і випила потрібну кількість для досліду. На смак непогано, вживати можна, буває інколи така гидота, що і проковтнути не сила, а це зілля нічого таке вийшло.

Спочатку нічого дивного не відбувалося. Я грішним ділом подумала, що нічого не вдалося. Але згодом у голові трішки запаморочилося, помутніло і розпочалися мерехтіти картинки...

Я від усього спектру відчуттів гепнулася на стілець, бо стояла. А потім аж гикнула, коли на мене наринули фрагменти сну, поступово складаючись в загальну картину. І так усе яскраво та виразно, наче і не сон це зовсім, а цілком реальні події.

Нічого собі я наварила зіллячко!

Та моє внутрішнє захоплення і гордість за своє творіння потьмяніла від змісту сну, який я нарешті второпала.

Мати рідна! Та щоб усі драконові лусочки повикубувати та порахувати! 

Я очманіла натуральним чином.

Оце так сон наснився...