Світло вибухнуло...
І настала тиша.
Адольф різко вдихнув.
Він лежав біля згаслого вогнища.
Беззубик був поруч.
Ліс виглядав звичайним.
Намет стояв цілий.
Ні туману. Ні тріщин. Ні виміру
-Це...було реально?-Прошепотів він
Беззубик повільно підвів голову і тихо пирхнув.
А біля вогнища лежав компас
Тепер він був нерухомий.
Але на його склі було написано
Вірність Перевірено
Адольф усміхнувся
Значить...ми пройшли
Беззубик ляг поруч не відходячи ні на крок
І вперше за весь час світ був спокійний
Нарешті ми дома
КІНЕЦЬ
Відредаговано: 12.05.2026