Розділ 5.

   Опинившись на місці призначення, побачила високого хлопця, молодого. Худощавий, чисто біле волосся, зібране у довгу косу, різкі риси обличчя, яке доповнювали майже прозоро-голубі очі, що здалеку виглядали білими. На шиї красувалася брудно-жовта книга із черепом на ній. Чорний плащ розвівався від вітру, який невідомо звідки з’явився. Загалом, перше враження він справив незабутнє.

   - Привіт, Єво, - приємний голос, в якому лунало зацікавлення. – Мене звати Дем'ян.

   А я так і стояла, як вкопана, безцеремонно розглядаючи його. На ельфа подібний – от що перше прийшло на думку.

   - Ви некромант?

   Дем'ян засміявся:

   - Не те, що очікував почути. Але так, некромант. І на ти, я старший за тебе всього лиш на десять років.

   Тут в мені проснувся скептицизм. Що ж він мене може навчити? Та виду не подала. Сіла за стіл напроти нього.

   - Я дуже радий, що зміг познайомитись із справжнім драконом.

   Чесно, чомусь саме від нього звучить це дивно. Кивнула головою, не знаючи, що відповісти.

   - Покажеш справжню себе? – із неприкритим зацікавленням запитав він.

   Махнула рукою знімаючи ілюзію та відкрила крила. Дем’ян ахнув, розглядаючи мене як якусь диковинку. Хоча, по суті я такою і була. Та від його пильного погляду ставало якось не по собі. Вернула все назад та сіла в крісло під його розчароване зітхання.

   - Тепер я розумію, чому драконам колись поклонялись не менше від Аміри. Окрім того, що ти сильна і незалежна істота, ти ще й дуже красива.

   Хах. Відкинула пасмо волосся назад. Таке приємно чути.

   - Отже, - задоволено посміхаючись, продовжив він, - драконів можна прирівняти до божества. Вони є сильними, набагато витривалішими, ніж інші маги, незалежними. Їхнього резерву внутрішньої енергії може вистачити на декілька років, - я це все слухала із затамованим подихом. – Також, на відміну від магів, які можуть використовувати лише декілька видів магії, дракони можуть використовувати всі. От ти є темною, так? – кивнула. – Це твоя рідна магія, якщо можна так сказати. Проте, ти можеш бути також сильним магом і в інших областях, тим же некромантом, світлим або цілителем, будь яким стихійником і тому подібне. І твоя магія буде на найвищому рівні.

   Навіть не помітила, що сиджу із непристойно роззявленим ротом. Швидко закрила, поки ще слинка не потекла. Все, що він говорить просто з області нереальності. Але… ну так, я ж дракон, це все по любому нереально.

   - Твоя унікальність також є в тому, що перетворившись ти стаєш іще сильнішою.

   - Не зрозуміла? Як перетворившись?

   - Ти бачила драконів у книжках? – Дем’ян  мило посміхнувся, ніби говорить із малою дитиною.

   - Тобто ти хочеш сказати, що я можу повністю перетворюватись? Змінювати облік людини на дракона повністю? – відкриття мене шокувало.

   - Так. Дивись, ти ж маєш знайомих демонів, так? – кивнула. – Вони мають другий облік, демонський, в якому повністю змінюються. У цьому обліку будь який демон є в декілька раз сильніший, ніж в людському. Просто про цю особливість мало хто знає. Демони колись також були як дракони, унікальними. Але їх народжувалось значно більше. Якщо драконів в одне тисячоліття могло народитись лише четверо, то демонів сорок. Тому їх ніхто не порівнював. Хоча багато в чому демони та дракони подібні. Та потім, чомусь, дракони перестали взагалі народжуватись і через багато поколінь їх почали вважати міфічними істотами.

   - А чому дракони перестали народжуватись?

   - У мене є одна теорія, хибна чи вірна не знаю. Та по моїх дослідженнях можу зробити висновок, що дракони народжувались у період війни. У ті роки, коли вони жили, війни були постійно. Вони тривали тисячоліттям і дракони відігравали важливу роль. На чиїй стороні було більше драконів, та і вигравала. Потім у нашому світі запанував мир і як раз у той період дракони перестали народжуватись.

   - Щось в цьому є, - теорія мені видалась правдоподібною.

   - Та зараз… - Дем'ян зам'явся, - двоє драконів на протилежних сторонах. Хоча, якщо брати до уваги, що Адама контролюють, ти сильніша за нього.

   - Як зняти із нього контроль? – питання, яке найсильніше мучить.

   - Тут є декілька способів. Один – це вбити його, - я закотила очі, а Дем’ян засміявся. – Другий – вбити того, хто його контролює. Але це повинна зробити лише ти або Адам, інакше останній помре. Третій – вбити монстра, який його захопив.

    - Ем, ти ж розумієш, що він якби не фізичний?

  - Так. Тому, тобі потрібно, скажемо так, залізти до нього в голову, душу і так дальше. Ти маєш проникнути в свідомість Адама і вбити монстра.

   - І як я це маю зробити? – план був в принципі непоганий, і, як здалось на перший погляд, легкий у виконанні.

   - Контроль розуму, але більш специфічний. Ти вже маєш уявляти, що це таке. Стефан розповів мені про те, що сталось.

   Хоч комусь Стефан розповідає все.

   - Слухай, а звідки ти взявся? – Дем'ян зайшовся сміхом. – Та я не про те, - також посміхнулась. – Стефан ж не повішав оголошення про те, що шукає знавця драконів для навчання дракона.