Розділ 5

Вранці подвір’я секти Ефіру перетворилося на справжній військовий штаб. Люк сидів на траві, обхопивши голову руками, а перед ним на великому камені лежала розгорнута книга Вчителя. Сторінка, де описувався другий етап, була частково заляпана чимось схожим на старий соус, але головне брати змогли розібрати.

​— Так, слухайте сюди, — Люк серйозно подивився на великого Білого Тигра Блейка, який ліниво грівся на сонечку, і на Кейлеба з Ваєтом. — Книга каже чітко: «Первозданний Дракон не літає за рахунок крил, бо його тіло — це втілення самої магії. Для першого відриву від землі новонародженому дракону потрібні дві речі: чисте Джерело Вітру та сильний емоційний поштовх».

​— Емоційний поштовх? — перепитав Ваєт, крутячи на пальці новий перстень. — Може, мені показати їй рахунок за мої шовкові халати, які я зіпсував у лісі Лазурної секти? У мене особисто від цього емоцій серце стає.

​«Твої халати мене взагалі не хвилюють, Ваєте!» — подумала я, гріючи свою нову золотаво-зелену луску на великій і м'якій лапі Блейка-тигра. Два маленьких горбочки на моїй голові приємно чухалися після вчорашнього поживного бульйону з сухопутного бика. Я вже була завдовжки з хорошу палицю і почувалася набагато впевненіше, але ідея летіти мене все одно трохи лякала.

​— Ні, Ваєте, фінансові кризи драконів не цікавлять, — похитав головою Люк. — Тут написано: «Найкраще підходить відчуття повної свободи або... щирий переляк».

​Почувши слово «переляк», Кейлеб миттєво зробив крок уперед, тримаючи в руках велику банку з чимось сірим та смердючим.

— У мене є ідеальний емоційний поштовх, — абсолютно серйозно запропонував другий брат. — Це настоянка з болотяних жаб для дезінфекції. Якщо Белла не злетить, я змушу її випити всю банку. Гарантую, вона летітиме швидше за звукову хвилю, аби тільки врятувати свій шлунок.

​Я з жахом подивилася на ту банку, швидко переповзла на інший бік тигрячої спини Блейка і тоненько, але дуже чітко прошипіла:

— Ні-і-і! Кейлеб... злий! Не... хочу... жабу!

​— Бачите? Вона вже реченнями говорить! — зрадів Блейк, на мить перетворившись на людину й весело посміхаючись. — Але Кейлебе, прибери ту гидоту. Нам потрібне Джерело Вітру. Де в нашій окрузі є найсильніший магічний вітер?

​Брати одностайно повернули голови в бік Скелі Падаючих Потоків. Це була найвища точка нашої гори, де вітри віяли з такою силою, що звичайних учнів секти там просто зносило в прірву, якщо вони не використовували обважнювальні закляття.

​— Скеля Падаючих Потоків, — підсумував Ваєт. — Там природна енергія повітря вирує тисячі років. Якщо вона зможе зловити тамтешній потік, її драконяча кров сама зрозуміє, що робити.

​— Тоді висуваємося, — скомандував Люк, обережно піднімаючи мене на руки. — Белло, готуйся. Сьогодні ти розправиш свої невидимі крила, або... ну, або Кейлеб дістане свою банку.

​Я здригнулася від згадки про жаб'ячу настоянку і вирішила: чого б це мені не коштувало, на тій скелі я злечу, навіть якщо доведеться крутити хвостом, як гвинтом від вертольота!