Попалася пташка

Академія. Ура!

Дочекалася. Останні дні тягнулися наче слимаки. Думала вже не дочекаюся.

Ідемо з подругами заселятися в гуртожиток. Ми перший курс. Чародійки. Дівчата знову діляться враженнями від побаченого, та згадати не забувають про своїх наворожених наречених.

Я мовчу. Із закляттям все ж таки промах вийшов. Не те взяла.

Мама тоді мене не застукала, все гладко пройшло. Взялася читати, що ж я такого наворожила. Нічого зрозумілого, бо як виявилося примудрилася ще й помилок наробити. А назва то яка - "Драконяча істинність".

Тьху. Що за холера? Неясно. Можливо в академії знайду пояснення цієї оказії.

А ще, мій гість з басейну, залишив напам'ять мені пташку золотисту з пишним хвостом. Вона примостилася у мене на спині між лопатками.

Таке собі тату вийшло - птаха в польоті. Добре що ніхто не бачив. Сама обімліла, коли у дзеркалі побачила після душу. Ото попала. І що це значить, також потрібно відшукати.

Перші два тижні навчання пройшли у біганині. Постійно аудиторії шукали потрібні. Запізнитися боялися.

На третьому тижні нас направили на полігон. У драконів там змагання якісь проводилися. Чи то польоти, чи то біг, якщо простіше - я не вникала. Ми за глядачів та вболівальників там будемо, масовка.

Прийшли. Всілися. Дівчата давай облизуватися почали на драконів. Красунчики не сперечаюся. Мій гість нічим би не поступався поряд з цими атлетами.

Все ж таки літали лускатики. Враження зашквальні. Спочатку оберт. Стоїть хлопець, а тут раз - серпанок його закутує і вже великий дракон на тому місці з'явився. Далі польоти на швидкість, гнучкість та спритність. Ох, і видовище.

Підстава підкралась непомітно. Якби знала, слухала б краще що говорять. Літала десь думками в хмарах, от і прослухала, що треба було робити, а що ні.

По трибунах пустили барвистих метеликів. Вони чаріно пурхали над головами глядачів, ніби щось вишукували. На когось сідали, але на довго не затримувалися, летіли далі. Хтось їх ловив, а хто від них шарахався.

Як на мене дуже милі створіння. Одне таке створення всілося мені на голову, а я і непомітила. Кажу ж літаю поза хмарами, мрію.

Трибуни затихли. Метелики вже не пурхають. Бачу зупинилися на головах глядачів. Самі ж люди з метеликами чомусь нервують. Та що ж таке? Що я пропустила?

Тут почалося шоу. Дракони, як коршуни, почали кружляти над трибунами. І один кинувся вниз. Ой мамочки. Вихопив одного глядача з метеликом на голові та поніс кудись.

Всі ще більше занервували. Коментатор заспокоює, що нічого страшного, звичайна практика. Ну і розваги у них.

- Ой, Улю, у тебе метелик на голові, - пискнула збоку подруга, і в сторону шарахнулася від мене.

Я і зреагувати не встигла, як наді мною з'явився аквамариновий дракон. Вхопив своїми лапищами і поніс.

Я було пискнула, але замовкла. Не істеричка, все таки. Коментатор ясно сказав, що все буде добре. Та і несе мене лускатик бережно, я б сказала ніжно тримає у лапах.

Політали так кілька кругів. Ну все бачу назад на місця садять. Скоро і мене віднесуть. Чекаю.

Щось не туди несе. Почала по лапах тарабанити.

- Ей, шановний, не туди летимо! Поверни мене на місце, де схопив!

Почув. Глипнув очиськами лукаво. Мені погляд знайомим здався. Та ні причудилося. Я то і драконів раніше не бачила.

Прилетіли ми до будиночка на території академії. Аж смішно стало. З басейном.

Опустив мене лагідно на землю. Поставив, та ноги мене не тримали, гепнулася сідницями на бруківку. Ох, і боляче.

Доки забите місце потирала, лускатик обернувся назад хлопцем. Я дар мови втратила. Та ну... Не може такого бути. Це ж гість мій з басейну.

- Привіт, моя пташко, попалася? Казав що знайду, - вдоволено шкіриться.

- Ага...

Що і змогла сказати. От тобі і закляття поплутала. Тепер ще з лускатим драконом пояснюватися.

- Я тобі хочу подякувати, - почав побачивши що толку з мене нуль, - ти допомогла мені знайти мою істину пару.

- То я тебе вітаю, - брякнула розгублено.

- І я тебе, - потішається наді мною.

- З чим?

Він хмуриться. А що я сказала? Ай, хай думає, що хоче, аби швидше відпустив.

- Ти моя пара, - цілком серйозно говорить.

- Що? Це якась помилка...

- Ніяких помилок, моя пташка золота тебе визнала. Ти моя наречена.

О на тобі. Не хватало нареченого так наворожила.