ЧАСТИНА 3 ЦІНА ПОРЯТУНКУ

—    Є ще один засіб. Ризикований геть до біса, але гріх ним не скористатися, коли ми маємо ресурс, - вітіювато  мовив заклопотаний Мерлін.

—    То чого ж ти не застосовуєш? Чого  тягнеш? Країні потрібен король, Мерлін, а не гучне поховання після перемоги, - благала я.

—    Я маю отримати згоду. Лише тоді. Бо як нічого не вийде, не хочеться бути повішеним, - перестраховувався. Реально жучара!

—    Моя згода у тебе точно є, батько теж не буде проти, - підписалася за всіх.

.
—    А основна згода має бути не ваша.  Мені потрібна згода  отого вогнедишного, - Мерлін завжди боявся  Драго, і майже ніколи не називав його по імені, тільки  алегорично «великий змій», «луската тварина», «злий чорний змій», «вилупате страховисько», але найчастіше обзивав  вогнедишним. 
Драго кивнув головою і я почула його думки – питав, що той клоун (Мерлін) збирається робити? Я не стала  дратувати Мерліна, переказуючи дослівно питання  свого друга, дипломатично перефразувала:

—    До чого тут Драго? Яка його функція?

—    Якщо спустити трохи драконячої крові, а потім людської  та  їх змішати, прочитавши  древнє закляття, хворий лишиться живим, - загадково пояснив Мерлін.

—    Я думаю, це не проблема – поділитися кров’ю. Драго не буде жалко трохи крові, так, мій любий? – звернулася я до  дракона. Драго схвально кивнув своєю великою головою, а потім улігся  на підлогу, підставивши праву лапу.

—    Не так швидко. Є ще одне вагоме «але», - зупинив мою ейфорію чаклун. - Після такої процедури проявиться один незвичний ефект. Ви про нього маєте знати. В певний час доби один хтось буде в подобі дракона, а інший – людини, а потім – навпаки. Чи готові вони обидва до цього?

—    Готові! – ледве чутно прошепотів тато, бо сил майже не лишилося. Телепатично я почула згоду і Драго. Останній це якось навіть із задоволенням сказав, немов це для нього не покарання було, а навпаки – приємний сюрприз.

—    Король – напівдракон? Боюсь, міністри цього не допустять, - ох вже ж цей Мерлін, весь час думає наперед. – Вони  оцього лускатого ледве терплять. Боюсь, доведеться вам, Крістіане, посісти престол раніше терміну. 

—    Далі буде видно, врятуй батька спочатку, проводь ритуал, Мерліне! – не сила була вже чекати, боялася за життя батька.

Мерлін почергово пустив кров тату і Драго, після чого як заходився хімічити, то  задимів пів замку, ледве всі не почаділи.  Довелося відкрити усі вікна в кімнаті. Коли ж молочно-сиза імла трохи розвіялася, батько так само лежав на ліжку, блідий і замучений, але запевняв, що почувається краще, сили поверталися. На місці Драго стояв до чортиків вродливий  юнак. Іронічно посміхався і телепатично запевняв, що це саме він у людській подобі. А я чекала, що це буде максимум підліток. Упс! Нежданчик! 

—    Дракони ростуть швидше, - підтвердив Мерлін, зрозумівши моє питання по спантеличеному виразу обличчя. – Рік за три. 

Тобто за шість років я маю аналог вісімнадцятирічного юнака. Як кажуть, не було б щастя, так нещастя допомогло.  Драго в образі людини був така няшка. 

Батько одужав і тепер  вдень царює, а вночі перетворюється на дракона й мирно спить у далекій печері лісу, щоб  менше злих очей бачило. Правда, в печері акустика гарна, тому іноді його храп так чутно, що я біжу до Мерліна, щоб  прибрав це неподобство. Благо, усі думають, що то Драго відпочиває. Драго в світлу пору доби все так же дракон, а от вночі перетворюється на красунчика-юнака.  І я у нього, здається, шалено закохалася.  Найближчим часом королівство чекає два потрясіння. Перше – конче необхідно усім сказати, що  я не юнак, а дівчина, а то гнітить ця тривала брехня. Друге – вибору немає, король хоч і зміниться, але все одно буде наполовину дракон, тому що я збираюся з Драго одружуватися. Я його питала, він готовий мене купити на тому дурному аукціоні – дракони всі непристойно заможні. Правда, я класного собі нареченого знайшла?

Дякую, що прочитали. Буду вдячна за відгуки та враження.