Глава9: Провалений кінодебют

Мама з Катею привезли мене в мою квартиру. Моя звичайна спальня. Катя допомогла мені зняти ту саму кляту сукню, кинула її в прання і дала м'який домашній костюм. Мама принесла склянку води та таблетки — мій щоденний ритуал під час лікування лімфоми.Слабкість, яка накрила мене в машині, коли з носа раптово пішла кров, зникла так само швидко, як і з'явилася.

Я просто закрила тоді очі й тихо сказала собі, що тепер він вільний. Я не плакала. З весілля я пішла ідеально — тримала спину так, ніби на мені була корона, а не діагноз. Хотіла виглядати як фатальна жінка, яка благородно розбиває серце, і я це зробила. Але реальне життя плювати хотіло на мої кінематографічні фінали. Коли тобі двадцять з гаком і у тебе рак лімфатичної системи, сценарії з кіно не працюють.

Короткий дзвінок у домофон. Ян не вибивав двері й не влаштовував сцен. Катя спокійно впустила його в коридор. Я почула лише його тихий, задовбаний голос:

- Я просто пройду до неї.Він увійшов у спальню. Звичайна біла сорочка, верхній ґудзик відірваний, рукава закочені до ліктів. Від нього пахло липневою ніччю, сигаретним димом і трохи меленою кавою. Ян виглядав втомленим і дуже злим. В його рухах була жорстка, суха чоловіча рішучість людини, яка втомилася від нашої спільної брехні.Я просто застигла на ліжку, дивлячись на нього у повному ступорі. На секунду мені здалося, що це галюцинація від ліків. Я ж щойно бачила його в ресторані. Я ж так спокійно, рівно, наче мені взагалі було все одно, привітала його з цим бісовим одруженням. Була впевнена, що після тієї нашої грандіозної сварки через дурне відео місяць тому він мене люто ненавидів і навіть бачити не хотів! Адже моя абсолютна, крижана байдужість на весіллі мала стати фінальним акордом.Я випрямилася, згрібаючи в кулак залишки свого акторського таланту, і спробувала повернути той самий пофігістичний тон, яким розмовляла з ним дві години тому.

— Яне, ти просто адресою помилився чи як? — я іронічно підкинула брову, намагаючись не зважати на те, як шалено закалатало серце від одного його вигляду.

— Тебе там наречена зачекалася, тамада конкурси цікаві підготував, гості кричать «гірко» стінам... А ти приперся до своєї колишньої в розпал свята? Де твоя чоловіча гордість? Ти мав зараз пити дороге шампанське, заїдати його весільним тортом.

Він навіть не здригнувся від моєї шпильки. Ян зробив один широкий, владний крок, навалився всією своєю вагою і сів на край ліжка.

Наша хімія нікуди не зникла — вона просто стала густою, гарячою, майже тактильною. Його велика, сильна долоня відразу залізла мені на шию, пальці грубо й непохитно зафіксували потилицю, а великий палець із силою притиснувся до пульсуючої жилки. Мене миттєво пробило таким струмом, що по шкірі пішли сироти, а дихання перехопило. Тіло згадало його мужність миттєво, і хотіти його менше я не стала.

— Закінчуй цей цирк, Дано, — від його низького, хриплого голосу ліжко злегка завібрувало. В його погляді палала справжня, небезпечна злість чоловіка, якого затисли в кут.

— Яке весілля? Ти справді думала, що я такий ідіот?

Я смикнула головою, намагаючись відсторонитися, але його пальці тримали наче лещата. Ступор нарешті змінився чистою капітуляцією перед його силою.

— Дано, давай без серіальних штампів, — він ривком притягнув мене до себе, наближаючись до мого обличчя так близько, що його гаряче дихання обпалювало мої губи. — На це кляте весілля я погодився тільки тому, що коли після тієї нашої сварки через відео я повернувся додому, то знайшов на тумбочці твою зв'язку ключів від нашої квартири. Я місяць пахав як проклятий: робота баристою, універ, прагнення отримати це бісове стажування... Я завантажив себе роботою так, що світу перед собою не бачив. Через це все й почалося — я просто не помітив, як ти потайки збирала й вивозила свої речі. Я хотів змусити тебе ревнувати цим недовесіллям, щоб ти прийшла й зупинила це. Я не збирався ставити підпис у Ратці, ми туди навіть не доїхали —  це  також була провокація, маленька помста від мене.Твоя маска байдужості? Повна херня. Але знаєш, що найголовніше? Коли ти розвернулася, щоб піти з ресторану з цим своїм пофігістичним обличчям, ти так сильно тремтіла, що зачепила край столу. Твоя сумочка розстебнулася, і з неї на підлогу вилетіла медична папка.Серце пропустило удар.— Я підняв її, Дано, — прохрипів він, і його друга рука судорожно, до болю стиснула мою талію під кофтою, підминаючи моє тіло впритул до своїх гарячих грудей. — Я прочитав виписку з онкоцентру. «Лімфома». Прямо там, посеред цього бісового залу, поки гості пили шампанське. І в цю ж секунду моя злість через те кляте відео зникла. Я зрозумів усе. Зрозумів, чому ти підсунула мені той фейк місяць тому, щоб я розлютився і пішов. Ти ж тоді хотіла мені щось сказати, прийшла до мене, але підслухала мою розмову по телефону про стажування в іншому місті, так? Вирішила побути благородною героїнею і врятувати мою кар'єру від своєї хвороби?Я закрила очі, відчуваючи дике, гаряче полегшення. Більше не треба було вдавати залізну леді.

— Ну вибач, Спілберг з мене так собі, — я зухвало посміхнулася, хоча всередині все пекло від його близькості й від того, як сильно я хотіла просто розчинитися в ньому. — Відео знайшла в інтернеті, актора найняла за пачку цигарок, а медичну папку взагалі забула закрити. Повна дискредитація шпигунської мережі. Ти просто зіпсував мені весь ефект. Я так гарно пішла, а ти підібрав мої папірці й усе обломав. Де твоя акторська етика?

— Не буде більше ніякої драми, — жорстко відрізав Ян, перериваючи мій потік іронії, і владно впився в мої губи поцілунком.Це був гарячий, вимогливий, глибокий поцілунок. Його руки грубо пом'яли мою домашню кофту, притискаючи мене до матраца, і наша хімія просто випалила весь мій захист. Я хотіла його так, що внизу живота все стиснулося в палаючий вузол. Мені було начхати на лімфому, на маму за дверима, на все стажування світу. Його тіло — важке, гаряче — повністю накрило моє, залишаючи гарячі опіки на шкірі й змушуючи відчути кожен його м'яз. Ми цілувалися так, наче намагалися задихнутися один в одному.Ян відірвався від моїх губ на міліметр, важко й рвано дихаючи. Його руки помітно тремтіли від напруги та стримуваного страху, але тримали мене мертвою хваткою, а в очах була залізна чоловіча рішучість.