30

- Приїхала швидше, настільки змогла, подруга! Психолога викликала?

Лілі увірвалася в мою квартиру, покрутивши вино у своїх руках.

- Ти помалювалася? – я одразу звернула увагу на її волосся, яке було перефарбоване в жовтий.

- Я вирішила повернутися в блонд, — впевнено відповіла вона, — Але не домалювала, тому взяла фарбу з собою. Тому домовимось так: ти допомагаєш мені з цим кошмаром, а я тобі з порадою, окей?

- Окей.

Я всміхнулась і показала жестом, щоб подруга підіймалася нагору, а я тим часом пішла на кухню, щоб взяти два бокали. Прикрила двері кімнати й побачила, як Лілі підбирає якусь музику на моєму ноутбуці. Закотила очі, побачивши подругу в такій позі та прийнялась відкорковувати вино. Повільно розлила напій по бокалах і одразу ж зробила ковток.

- Ей, куди без мене? – запротестувала вона і взяла свій келих зі столу, випивши вина, — Так, а тепер розказуй, що сталось.

- Я навіть не знаю з чого почати, Лілі…

- Ну… У нас є вся ніч. Я нікуди не спішу. До речі, треба розвести фарбу…

Лілі прийнялась розпаковувати упаковку з фарбами, а я знайшла для неї одноразові тарілочки. Коли вона вилила в них фарбу, одразу ж запахло аміаком і я скривилась від цього запаху.

- Я чекаю на твою прекрасну розповідь, Мег, — відповіла Лілі й почала наносити білу фарбу на волосся.

- Обіцяй, що вислухаєш до кінця, — запропонувала я, а вона здивовано вигнула свою ідеальну тонку брову.

- Де ж я дінусь?

- Мені здається, що я повністю заплуталась у своїх діях та вчинках.

- Що ти маєш на увазі?

Подруга зі страхом подивилася на мене, а я випила ще трохи вина, щоб розслабитись і продовжити далі:

- Я боюсь, що я зробила помилку. Я… - ніяк не змогла підібрати вдалі слова, щоб вимовити насправді всі свої думки й почуття. Чи можна довіритись Лілі на всі сто відсотків?

Лілі аж перестала наносити на своє волосся фарбу, а взяла мене за руку і промовила на моє найголовніше питання:

- Ти можеш мені довіритись. Я вже казала тобі це…

- Я була з Райлі вчора, — вирвалось в мене і я зразу закусила губу, спостерігаючи за емоціями Лілі.

Вона швидко покліпала очима і перепитала:

- Що?

- Чорт, та я взагалі останнім часом лише з ним час і проводжу, Лілі! – викрикнула я, усвідомлюючи, що реально так і є.

- Тобто? Ви спите разом?

- О Боже, Лілі! – я прикрила обличчя руками від сорому, — Ні! Звісно ж ні.

- Ну то що тоді? – вона звела свої брови, намагаючись зрозуміти правильно все те, що я говорю.

- Ми… Цілувались.

- І все? Але, стоп! А як же Тревор?

Ми замовчали обоє. Я зімкнула губи й почала хрустіти своїми кісточками пальців. Завжди так роблю, коли нервуюсь.

- Я… Я… Не знаю. Чорт! Лілі, що мені робити?

- Мег, я сама не знаю. Я попереджала, що Райлі не найкраща кандидатура для тебе, але…

- Чому ти так вважаєш? Що ти приховуєш, Лілі? – подивилася на неї уважно я.

Подруга озирнулась, ніби боялась, що в кімнаті може хтось підслуховувати. Через кілька секунд вона промовила:

- Річ в тім, що Райлі має зв’язок з наркотиками…

- То ти знаєш? – зразу запитала я.

Лілі, аж не зрозуміла до чого я це викрикнула.

- Що?

- Я в курсі його роботи, Лілі.

Я аж почервоніла від цієї напруги в кімнаті.

- І це тебе не лякає?

Знизила плечима у відповідь. Я сама була розгублена, тепер ще й Лілі збила з пантелику.

- Ти дивна особа, Меган Гардінг. Спершу, як я тебе зустріла, то думала ти скромна, до нудоти, — промовила спокійно вона і знову почала малювати волосся, — А тепер, я розумію, що ти ще та штучка.

Я посміхнулася куточками губ і злегка кивнула.

- Студентське життя на мене погано впливає.

- Ні, такою ти мені подобаєшся більше, якщо чесно. І я розумію, чому Райлі так тягне до тебе, — вона із всією серйозністю подивилась на мене, — Ти інша. Ти особлива. Він не любить покірних дівчат. Він любить, коли дівчина має свою незалежну думку, яку ніхто не зламає, а ти завжди робиш все по-своєму. Таких зараз мало…

- Тоді чому він поводить себе, як останній мудак? – нервово відповіла я, а подруга засміялася.

- Тому, що він ніколи не признається тобі, що відчуває. Райлі ненавидить будь-який прояв слабості.

- Істинні почуття для нього слабість?

- На жаль, так. У мого брата важкий характер. З моменту його минулих стосунків, Райлі дуже змінився. Це ранило його і тепер він мов та неприступна стіна. Можливо, тобі колись вдасться її розбити, — вона знизила плечима і цокнула своїм келихом об мій.