- Та ти що! – кричала в телефон Лілі, коли я розкладала свої речі в шафу.
- Так, все було саме так. Я трохи посиділа з друзями, а потім взяла свої речі й пішла в номер. Там і сиділа.
- Капець, як нудно! Як ти там вижила, бідолаха, — сказала Лілі, а я лише хмикнула.
- Та нічого, Лілі. Я лише перший курс. Впевнена, що все ще попереду.
- Ми можемо зробити собі відпадну вечірку й на першому курсі. Але робити її вдома занадто банально. Потрібно щось придумати, – роздумувала вона.
- Хей, подруго. Дай віддихатись після цієї поїздочки, а? Ти готова до вистави?
- У мене лише десять реплік, зануда. Звісно готова, — розлючено сказала вона.
Лілі страшенно не любить, коли я збиваю її з думки.
- А я ні, тому наберу тебе вже завтра, коли буду виходити з дому. Мені потрібно вчити текст.
- Добре, зануда. Бувай, — сказала вона і кинула трубку.
Мабуть, я образила її. Нічого, до завтра вже забуде.
Я кинула телефон на ліжко і продовжила складати одяг. Багато чого кинула в пральну машину. Розкладаючи свою косметику по полицях, мене знову зацікавив мій телефон, який подав звук. Я взяла його до рук і подивилась на повідомлення, яке надійшло секунду тому.
@trevjblake: Як ти доїхала?
Я втомлено вдихнула і швидко набрала відповідь:
@mharding: Це була їзда з перешкодами. Але зараз все нормально. Ось сиджу, «відходжу» так сказати)
Тревор зразу переглянув моє повідомлення і почав писати нове, яке через секунду з’явилось у мене на дисплеї.
@trevjblake: Ти кумедна. Що будеш робити завтра, Мег?
@mharding: Сидіти на парах. А що?
@trevjblake: Хочу тебе побачити. Зустріньмося завтра після третьої пари? З мене кава.
Я посміхнулась сама до себе. Він хоче побачити мене… Це так мило.
Це мій шанс.
@mharding: Ти вмієш переконувати. Згода.
@trevjblake: Супер! Тоді до зустрічі.
@mharding: До зустрічі.
***
Зранку, відчиняючи двері своєї шафки й обираючи потрібні підручники для сьогоднішніх занять, до мене підійшла Лілі.
- Готова до сьогоднішнього дня? Ти вивчила слова?
- Більш-менш. У мене ще є місяць в запасі.
- Сьогодні перша репетиція.
- І я готова до неї, — стверджувала я.
Навпаки уже хочу виступити й відчути як це. Я зачинила шафку й обернулася до подруги.
- Ти сьогодні пізніше прийшла. Щось сталося?
- Та ні. Я йшла пішки, — відповіла зразу Лілі.
Я замислилась. Лілі ж ніколи не йде пішки.
- Чому Райлі не підвіз? – поцікавилась я.
- Він ще не приїхав з Сан-Франциско. І взагалі вчора цілий вечір не брав слухавку.
А он воно що... Райлі «затусив» в Сан-Франциско зі своєю «подружкою» надовше. І чому мені не все одно?
- Я впевнена, що він чудово проводить час, якщо не приїхав на навчання, — відповіла роздратовано я, а Лілі здивовано підняла брову вверх.
- Ти щось знаєш?
- Я бачила його в клубі з якоюсь дівчиною. Така невисока… Блондинка. Тягнулась до нього ніби жуйка, – ми йшли по коридору і я скривившись, розказувала це дівчині.
- Хм, дивно, — знизивши плечима, сказала Лілі.
Я набралася сміливості запитати в неї наступне:
- Лілі, а у нього були колись серйозні стосунки?
Подруга вмить зупинилась і глянула на мене:
- Звісно були. Але це дуже довга історія, я не хочу про це розказувати.
Я погодилась і кивнула. Ми знову рушили по довгому коридору на наступну пару.
***
- Добре, шановні студенти. Ви прекрасно впорались сьогодні. Можете бути вільні, пара закінчена, — сказав викладач і вийшов з аудиторії.
Я полегшено видихнула і підійшла до Лілі.
- Ти молодець, — підбадьорила вона мене і я щиро посміхнулась.
- Дякую, ти теж, — коротко відповіла я їй і витягла свій телефон.
Одне непрочитане повідомлення від Тревора.
«Після закінчення пари в студентській кав’ярні?»
«Так. Зараз буду.» - коротко відповіла і поглянула на подругу, яка збирала свої книги.
- Ти зараз куди?
- Я думала над тим, може ми б пішли прогулятися по магазинах? Або навіть пішли би в кіно. Там прем’єра нової мелодрами…
- Лілі, це звісно класна ідея, але я сьогодні маю плани, — обережно сказала я, а подруга з інтригою подивилася на мене.