Частина 2

—Камі вставай пора в школу!—Підвищеним тоном сказала мама.
—Мама, яка ще школа, до неї ще цілих два тижні...
—Сонечко,але ж ти сама просила тебе збудити...ти говорила, що тебе класна керівничка просила допомогти в класі...
—Ой, встаю-встаю!—я різко встала і побігла у ванну зробивши усі водні процедури я пішла вдягатись,так як ще було досить тепло я вдягнула домашні джинсові бріджі і синю футболку із милим котиком спереду🐈,взула кроси і обійнявши маму, пішла в школу.
Дійшовши до школи я побачила Ванесу ми з нею кращі подруги)
—Тебе що тоже ця мимра визвала?—спитала я
—Ага😒але потім зможем погуляти😊погода просто чудова!
—Це точно))добре, пішли ато зараз вийде і буде ціла тирада по поводу запізнення)))—ми разом подивились на вікно нашого класу і обое зрозуміли...ми влипли. У вікні показалась голова классухи вона на нас дивилась як на здобич...ми переглянулись і я впізнала вираз на обличчі Нессі...вираз повного відчаю...ми швидко, як тільки могли, побігли в клас вона спокійно сиділа в учительському кріслі і спокійно пила чай...не знаю як в кого, але в нас якщо класна спокійно п'є чай то все гітлєр капут...в данному випадку нам...
—Доброго ранку дівчата. Чи потрібно казати що ви спізнились, обое, і чи потрібно казати що ви самі сказали,  що згодні, обое...
—Але ж ми прийшли...
—Значить так, в мене не має часу вислуховувати ваші виправдання, у мене важлива зустріч, так що ви тут поприбирайте, воду принесете, клас закриєте...і не забудьте про стіни, вікна і саме головне—ВАЗОНИ!!!—ми з Несс просто дивом не оглохли.
—Ага, добре, добре...
Коли вона пішла ми з полегшенням видихнули плюс в цій мінусовій ситуації був тільки один—Марічка(Марія Юсупівна)вже не прийде в школу). Ми включили музику і почали прибирати...пройшло 3 години...ну здається все.
—Все Камі пішли.
—Мг...—чесно кажучи іти гуляти вже не хотілося,але якби я сказала це Несс,то залишилась би без голови. Тож ми закрили клас і пішли гуляти.
Прийшовши до парку ми сіли на лавочку і зайшли у вк...
—Камі...—ой, щось не подобається мені цей тон, який завжди передує якійсь авантюрі...
—Що?Тільки не говори що ми знов спробуєм пройти на колесо огляду без квитка...
—Та нє знаєш, вже якось не хочеться,—ну звісно минулого разу нас за це ледь не відвезли до поліції —,в мене до тебе ділова пропозиція...розіграти одного пацика))—блін, от знає, зараза, що мені подобається розігрувати по телефону)
—Добре давай номер...
—Єсс, записуй–+38096*******
Набрала. Гудок...другий...
—Ало...