У лісі - лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька і зайчик з нею ріс.

Свято наближалося. Люди готувалися до нового року як до битви. Як це заведено в нашій країні - спочатку католицьке різдво, потім Новий рік, потім православне різдво, потім старий новий рік. Якщо щось не відмічено з розмахом, наступний рік під загрозою тотального невезіння, ну ви ж самі це знаєте, хіба ні?

Деякі містики і східний новий рік відмічають, вже в лютому. Не веселощів заради, а правильного прийдешнього для.

Ну так далеко заглядати не будемо. Подивимось, що нового у бідних,але заповзятливих студентів.

 Магазини, що існують з продажу подарунків, перевиконували плани, населенням закупалося вагонними нормами те, що в нас звуть шампанським, ванни з олів'є вже чекали на  з'яву в ютубі, все як годиться. Бо як відсвяткуєш Новий рік, так він для тебе і пройде.

І тут треба щіпку містики: правильний феншуй, правильні прикраси на ялинку, правильні картинки з побажаннями.

Тому листівки з казкової країни морозива по 20 копійок, яку ми так необачно загубили по дорозі до світлої мети,  розходилися, мов гарячі пиріжки - тобто не дорого, зате багато. Особливо новорічні.

Сувора Клариса була задоволена тим, щоїї сусід Микита не заважає їй вчитися, успішно здає заборгованості  та заліки, робить успіхи в тематичних танцях і більше не спустошує ї картку в маркеті навпроти. Бо цей підростаючий організм простіше ліквідувати. ніж годувати.

Недосвідчений, але винахідливий Микита змирився з тим, що він не Микола для Клариси і багатьох інстаграмерів. Бо його задум удався на стоп'ятсот відсотків, додавши не тільки грошей, а й популярності. Для хлопця, що тільки випурхнув з-під маминого крильця і зумів вижити, попри те, що робив все для того. щоб не вижити - то ого яке досягнення.

А ще Кларисин третій розмір не схуд до другого. як Микита боявся . І ще він нічого нікому не підтверджував,але й не заперечував, коли  дехто натякав, що він живе з такою гарнюнею в одній квартирі.,вони разом виходять з дому, часто разом повертаються, ну а це означає...

Що то перший курсі дитяче захоплення чужим красивим життям замість організації власного.

Але Микита тепер не був пришелепуватим маминим синком з провінції і кандидатом на виліт. Він був в очах однокурсників,  і що важливіше - однокурсниць, метросексуалом і блогером, сповненим ділових здібностей. Це убойне сполучення,а ще й коли такий напівбог не помічає дівчат.то це втілення дівочої погибелі.

Преподи теж помітили, що цей хлопець має голову на плечах, схильність до систематизації. дружить з логікою і вміє виправляти помилки. І тепер прощали хлопцеві невеличкі спізнення або сонний вигляд на семінарах.  Бо якщо цей першокурсник чогось і недовчив, то вмів розвинути те, що пам'ятав, в цікаву дискусію одним-двома реченнями. Він просто починав говорити про те. що знає, а потім набирав задумливого вигляду і питав: "Але чи так все просто?". Або "З точки зору банальної ерудиції це виглядає саме так, але якщо глянути глибше..."

Викладачі самі такі були,  тому цю невинну хитрість викупали одразу. Однак  цей нехитрий прийом включав до обговорення  всіх студентів, що зазвичай ховалися і стидалися сказати слово, щоб їх не осміяли. 

Життя налагоджувалося. 

А як ще зустріти Новий рік так, щоб було не соромно за даремно втрачені молоді роки, мммм...

Одне трохи лякало мамчиного метросексуала - а що. як Клариса дізнається, які чутки ходять між студентами про її нібито роман з ним, Микитою? А ще сам він не спростовує нічого? Ото йому буде від співмешканки.

Але ще більше лякало, що треба  признатися і покаятися. Клариса  дуже жіноче виглядає.особливо коли глибоко дихає в тому халатику. А дихає глибоко вона тоді. коли сердиться. І її жіночна  рука з тонкими пальцями ого яка важка. А ще вона потім може перестати з ним говорити перед сном. Це звісно не мамина казка з дитинства, але ж вже звик.

І Тамара Микитівна точно не схвалила б такого подвійного життя. Але ж весь його  напрацьований авторитет піде з димом, як хтось дізнається, що нічого не було.Зовсім нічого, самому досадно.

В тої Клариси явно хтось є. І Микиті нічого не світить. На жаль. Та які наші роки. Тепер правда не на кожну дівчину дивишся "з вожділєнієм", як той казав.  Бо Клариса перед очима, наче трафарет. Хто не вміщається в рамки, та не пройшла кастинг.

Але ж деякі пройшли, ха! І вони не те щоб проти, але хочуть, щоб за ними побігали. Хай трохи дозріють. Така буде стратагема номер сім - "видобути щось з нічого".

***

-Ларисо, Ларисо, ти спішиш? Можна я щось спитаю?

Можна, дівчино, що мене звідкись знає. Питати в нас про все можна - свобода слова, чули про таке?

-Ой, тоді скажи, в вас з Микитою з першого курсу, що блогер в інсті, відносини, правда?

-Це все? Ви спитали про все, що хотіли? Більше ні про що не питатимете?

-Ага, то як?

-Як треба.  Ви просилися спитати. Вам було дозволено.  А відповіді вам ніхто не обіцяв.

-Але ж...

-З вашого дозволу я пройду далі до стелажа. Або без вашого дозволу - як вам більше сподобається.

***

-Кларисочко, ти мене зараз вб'єш.

-Який ти здогадосний, Микито.

-Я не знав, що вони настільки заповзялися за наш вигаданий роман.

-Все ти знав. Ти думаєш, як в мене окуляри, то я не побачу, як ти ховався за стелажами і підслуховував. не вацюкай ложкю по тарілці.  Їж нормально.

-Я не підслуховував, а контролював ситуацію. Тобто хотів знати, що цю курку  цікавить і наскільки нахабно вона до тебе полізе. Хотів тобі допомогти вийти з незручного становища.

-І що в моєму становищі було незручне?

-Нуу, ти звісно не з сором'язливих і не будеш червоніти від такого, як ти її опустила, аж дивитися приємно.

-Це називається логічна підміна і з'їзд з теми.  З'їзд виконано не технічно. Тренуйся ще.

-Ну пробач мені, Кларисонько, я більше не буду.

-Це репліка для мами. Відповідай на питання, дитинко.

-Я тебе не попередив, що про тебе таке кажуть. Про нас...