Всі люблять котиків. Ну майже всі.
Не тих котиків, що кричать весною. Не тих, що наводять бліх по під'їздах і глистів по дитячих пісочницях, не тих. що створюють нестерпний запах на сходах.
А тих, що мило витріщаються на глядача з незчисленних картинок у безлічі аккаунтів соцмереж, друкованих книг, листівок та рекламних роликів.
Якщо уявити, скільки людей безплатно й сумлінно роками присвячує час розшерюванню в мережах милих зображень котиків, то може створитися хибне уявлення про людство і його мету або призначення.
Яка кажете найпоширеніша книга у світі?
«Біблія» - хіт всіх часів і народів? Тираж майже чотири мільярди примірників - у кожного другого жителя землі є свій екземпляр священної книги.
А скільки фото з котиками в цього жителя за рік у обліковому записі, вітальній листівці та просто на полях конспекту, коли лекція вже занадто нудна?
Та отож.
Треба Кларисі думку подати. Диплом "Котики як рушійна сила розвитку соцмереж і поступу людства до вершин моральності та етичності". А то що вона там колупається з усякими закритими спільнотами.
Правда про таку людську особливість як зображення котиків за всякої нагоди і без неї в тій країні, якої більше нема, не здогадались. Там були значно поширеніші картинки з зайчиками.
І може саме через цю фатальну помилку країни вже й нема. Бо це не відповідало магістральному шляху людства вперед, до... ну до того, де людство опинилося зараз.
Країни нема, а котики є. Що ніби натякає на більш світлі перспективи на гарнюнє майбутнє для сучасного людства.
З котками не пропадеш. А от з зайчиками - це невідомо. Недостатньо даних.
Тому всіх зайчиків складаємо окремо по роках і пильно дивимося на тираж. Як великий, то будемо продавати на вагу. Ех і ох, на вагу - то означає дешево. А от як наклад малий, то вже інша, веселіша справа (ага, я знаю, а ви зали. що тираж і наклад - одне й теж?)
З малотиражкою, яку колись зневажали, вже можна і треба серйозно працювати. То - для знавців і колекціонерів.
А от великий наклад у відмінному стані - то для скрапбукерів, інших умільців-рукодільників і екзальтованих прихильників тієї країни що нема.
"Яку країну втратили" - їх гасло. Вони все звідти хочуть, хоч самі там не були, бо країни давно нема. Зникла, як Атлантида, полишила по собі легенди і міфи. І ще трохи артефактів, "їх в нас є".
Морозиво по 20 копійок ми їм продати не можемо. Вже те американське обладнання, на якому морозиво вертіли, давно попиляне на металобрухт. Ще в дев'яності. Нас тоді й на світі не було. І їх теж - цих любителів старовини. Тим краще, до речі.
Зате листівки, проштемпельовані марки на старих конвертах, ще й з листами в нас є. І все це ми з радістю віддамо тим, хто жалкує, що пізно народилися. За помірну плату звичайно віддамо. Від серця відірвемо.
Саме для них нам треба історія для інстаграму. І ми її створимо.
Бо їсти дуже хочеться. А зайчатина з листівок не їстівна. І морозиво зараз не двадцять копійок вартує.
-Кларисо, Які з цих картинок тобі більше подобаються? Будеш їх ніби від себе постити.
-Мені подобаються оці, з модою тридцятих років. Але ж то для колекціонерів, ти казав.
-Угум. Я думав тобі сподобаються звірятка.
-Ну, таке. Вони виглядають якось по-дитячому. Не віриться, що дорослі люди такими обмінювалися.
-Ти на сучасні подивись - майже те саме. Хоч зараз не настільки по-дитячому, але теж ванільні, аж сльоза тече. Алергійна.
-Микитко, тут ти правий. Може криза жанру, а може смаки покупців відтаргетовані і сто раз перевірені. Хоча перезапустили б вони ту колекцію з модою - був би хіт.
-Сам би перезапустив. Тільки грошей немає на стартап. Воно ж має правовласника. Той має дати згоду. Це великі гроші для бідного студента.
-Як все серйозно. Ти може не туди вступив? тобі б на поліграфічний. В тебе просто явний хист до такого.
-А ти думала. Поліграфія - то моє, але воно безперспективне. Тобто стає нішовим. Ніша, знаєш? Ну комірка. Маленьке таке темне приміщення. в ньому відра і швабри.
-Я знаю, що таке ніша, дитинко. В мене парфум нішовий, що б ти понімав, село неасфальтоване з Крижина. Тільки он скільки книжок і всього друкованого кругом. Невже невигідно?
-Вигідно тільки щось коштовне або щось наддешеве. Чого вас тільки вчать на тих старших курсах. Все інше - в зоні волатильності. Тобто може вигідно, може ні, а обладнання купи, гроші знайди. працівників найми. в рекламу вкладися. Скільки тобі доданої вартості залишиться. коли ти в дешевому секторі?
-Ну так. Всі ж хочуть дешеве купити ще дешевше. І не похвалишся такою покупкою.
-Це я мовчу Кларисонько про інші видатки. Що публікувати? Відоме щось - так це гроші знову треба. Публікувати безкоштовно та з просвітницькими намірами можна майже все. А продавати - ні. І от стартап з цього не зробиш. А вкладешся, то моментально десь в інеті скопипиздять і безплатно надрукують. Є такі ідейні борцуни за безкоштовну інфу. Ти от сама багато книжок зараз маєш? Все ж з інету - щось купуєш, щось так дивишся.
-Звідки мамині синки про таке знають? Ти ж копійки за життя не заробив.
-Може я на тебе хочу враження справити. Ти красива столична штучка. Може сподобається тобі кмітливий хлопчик. А може тільки що загуглив.
-Тільки що ти мене відволікав від диплому. Я хочу все підготувати до того, як сяду вже писати по-справжньому. Всі підсобні матеріали, всю історію питання, всі джерела за алфавітом. Ну все, щоб потім мій текст з'єднати з цим усім і не переплутати, де моє, а де чуже.
#4150 в Любовні романи
#1937 в Сучасний любовний роман
#546 в Молодіжна проза
Відредаговано: 03.04.2021