Не заплутуйте мене, я сам з цим чудово справлюся.

-Яка розкіш. Мені хочеться пірнути в цю коробку сторч головою і не  спливти наверх довго-довго.

-Ти милий хлопчик і явно з культурної сім'ї. Хтось би сказав, що футляр з крокодилячої шкіри з золотими застібками - то розкіш, а купа старих паперів - макулатура і мотлох.

-Я перша скажу,  що футляр розкішний, Тамаро Микитівно.  Але ці лапки. Шкода крокодильчика. Це як скляні очі на старих горжетках.Трохи моторошно. Мені теж холодом сипонуло поза шкірою, коли я торкнулася лапки, щоб відкрити застібку під нею.

-Мені теж кожен раз його жаль. А знаєш, в мене теж є стара горжетка зі скляними очима. Чорнобурка. Там. на антресолях у шафі. Разом із моїми старими сукнями. Я з них трохи виросла. Мій син з онукою не цікавляться таким. Невістка пропонувала віддати в  театр або якийсь  музей одягу, але щось воно потім забулося. 

-Ой,  а можна буде колись подивитися?

-Можна, Ларо.  І приміряти можна, ти на вигляд така, як я замолоду,  і зріст схожий. Я тоді була дуже висока. Не кожен хлопець був зі мною одного зросту. А зараз майже всі дівчата високі і ставні.

-Нікому не кажіть, але дуже люблю перевдягатися в щось незвичайне, коли ніхто не бачить. І вигадувати історії про тих дівчат у сукнях. Може візьму в вас щось на Новий рік. Тематичне. Тільки не горжетку. Буду на стилі. Ви точно були стилягою. Не крийтеся.  Добре, що цей недотепа нас не чує. Зарився у свої фантики.

-Я все чую. Кларисо. І ти ще пожалієш про недотепу, бо я страшний у гніві,  ще й підступний. Моя мстя буде страшна. Я розповім про твої дитячі розваги твоїм однокурсникам. Будеш знати,  як обзиватися.

-Недотепа ти і є.  Розповіси, звісно.  Якщо будеш через тиждень-два живий, а не вмерлий з голоду. Коли там твої предки транш висилатимуть?

-От весь кайф поламала, рабовласниця. Купила собі такого пацика за шматок хліба. Вмієш вести діла, чого там.

-Ви про що? Микола не має грошей на їжу? Ларо, ти  за свої кошти його годуєш? Це неправильно. Краще приходьте обідати до мене. Мені не важко, навіть приємно. Колись не вміла готувати зовсім. І не любила. В дев'яності навчилася. Потім вже і необхідності не було, але втягнулася. 

-Та що ви Тамаро Микитівно. Це просто тест на вміння жити не вилітаючи з бюджету. Ми так тренуємось,  в нас все є.

-Щось не віриться.  Миколо, мий руки. Там пилюки багато. І Лара теж. Сідайте пити чай з зефіром. Я вже віддихалася від того нападу. Можемо дивитися альбом і слухати історію однієї красивої казочки.

-Люблю казки на ніч, жаль.вже ніхто не розказує.

-Точно мамин синок. Казки на ніч, нічосі в тебе смаки.

-Не лайтеся, навіть жартома.Це потім входить у звичку. І нормально спілкуватися вже  важко. Ніколи не знаєш, кепкує з тебе друг, чи справді відкриває душу. Як в цій історії.

***

-Дивіться і кажіть, що ви бачите.

Альбом відкрився. На першій сторінці каліграфічним почерком тушшю було виведено півколом "ПРАКТИКА" і  нижче давній-предавній рік. Божечки. Стільки не живуть.

Перегортаємо сторінку, там  перед вагоном поїзда купа молоді в одноманітній одежі. Всі акуратно зачесані. Дівчата майже всі з косами короною на голові,  або з однією косою, перекинутою на плече.

Біля  них  гора валіз, куточки оббиті блискучим,  певно  метал якийсь. Так ось воно що - "фіброві валізи". 

Жодного рюкзака. Фотографія надписана, але чорнила вицвіли з роками, хоч сторінка дбайливо перекладена тонким прозорим папером. Калька? Папіросний? ...

На наступній сторінці чорнявий хлопець сидить у розстебнутій картатій сорочці і підкосаних  штанях  босоніж на ганку якогось маленькому будиночку, за ним дівчина може трохи старша поклала руку на плече хлопцеві. Вид у дівчини розгублений, але вона посміхається. На ній накинутий піджак, явно чоловічий. Може того самого хлопця.  Наче все в неї на місці, але шия трохи задовга, ніс надто гострий, пальці рук, що тримають букет ромашок, якісь товсті і наче без суглобів, чорні брови, темні очі. Але вона некрасива. І вона це здається знає.  І всі це відчувають

В хлопця лице суворе і вираз зверхній.

На сторінці поруч дві дівчини. Одна  молоденька, як школярка, хоч і фігуриста, Коси в неї нема,  зачіска щось на зразок каре до ключиць. Волосся темне,  великі темні очі під чіткими бровами. Красуня, чого там. Одяг простий якийсь, на нього уваги не звертаєш. Так, є щось, під чим видно, що в дівчини є фігура. І більше нічого згадати. 

Друга дівчина може трохи старша за неї, кутики рота опущені, голова трохи схилена до плеча.. Потім ще фото на ґанку,  там вона в пишній спідниці поряд с повновидим блондинистим хлопцем, що явно вдоволений з товариства, в якому опинився.

На ньому  розстебнута сорочка - гавайка, чи як там називаються пістряві чоловічі пляжні сорочки? А штани - не як в усіх тих студентів - темні, однакові, широкі, неначе деталь форми, а схожі на джинси і завузькі на його товсті ноги. Вони теж підкочені. Але хлопчик не босий, а в  сандалетах.

Потім та молоденька кралечка одна з ромашкою в руках, потім вони біля якоїсь водойми. Одна парочка на березі - чорнявий типчик з довгошиєю дівчиною ловлять засмагу. 

Друга - товстун з дівчиною. Вона зараз  без пишної спідниці,  гм, там що, каркас був у тій юбці? Вони бризкають водою одне на одного.і дуже одне одним задоволені.

Чорноброва кралечка з коротким прямим волоссям знову одна, точніше втрьох - з книжкою і  мискою чи то вишень, чи то черешень.

Далі події ніби нарешті прискорюються.

Чорнявий молодик і некрасива дуже доросла  дівчина  (так, некрасива, хоч всі удають, ніби цього не помічають) стоять боком до фотографа, дівчина надіває вінок на голову хлопцеві. Вигляд у того не надто щасливий. Він  тримає вінок у руках,  але фотографії його дівчини з вінком немає. 

Є фото щасливої парочки товстеньких закоханих на фоні чи то сходу, чи заходу сонця, кралечки у вінку з тих вишень-черешень із сережками з них же, їх усіх разом, їх на якихось зборах, де старший чоловік, мабуть викладач, що відповідає за практику, їх вислуховує, а вони щось розповідають, хто читає з зошита, хто дивиться на викладача.  Викладач вийшов з очима, постійно скошеними у бік малого красивого дівчатка. Дві пари так і тримаються разом на знімках, де всі знову біля поїзда.