Глава 20.

За перебігом днів, Тес з подивом для самої себе констатувала, що ця поїздка виявилась дуже продуктивною і цікавою для неї. Робота з молодим режисером Тімом Тетчером, котрий ставив виставу, виявилась дуже цікавою, адже його підхід до роботи повністю відрізнявся від всього, що вона бачила раніше. Жінку повністю поглинула її роль, на сцені вона легко перевтілювалась у величну британську політикиню і, здавалось, й сама вже могла приймати рішення, які впливали на долю світу. Прем’єра стала справжнім фурором в світі театру. Всі три повтори вистави в залі був аншлаг. Критики написали схвальні відгуки і їх запросили на гастролі в безліч міст й містечок, які вони просто фізично не змогли б об’їхати.

Окрім того, Тесса щодня зустрічалась із друзями й родичами. Після вечері у МакКалістерів, було сімейне застілля у Тіндалів – вона вже кілька років не бачила своїх дядька й тітку і зовсім забула як тепло й затишно в їх домі. Потім вона з Коліном, Ніком і Одрі відвідали їх студентське кафе. Виявилось, що воно все ще існує і що інтер’єр його практично не змінився! Ця вечеря навіяла безліч приємних й не дуже спогадів. Вони на перебій один одному вигукували: «А пам’ятаєте?». Одного вечора їм з подругою вдалось втекти від хлопців й влаштувати дівоч-вечір. Вони купили пляшку вина, зачинились в номері у Тес, переглядали старі й нові фотографії, багато сміялись, пліткували й ділились потаємним. Незважаючи на те, що щодня жінка телефонувала до Рона і Джека, щоб переказати їм вітання й поділитись подіями свого життя і дізнатись про них, та до лікаря свого чоловіка, котрий нічого обнадійливого їй повідомити не міг і це дуже засмучувало її, в цілому вона почувалась щасливою, вперше за багато місяців.

Вже після прем’єри, перед поверненням до Нью-Йорку, на прохання Ендрю, наявною частиною їх «банди» вирішили сходити в гори із ночівлею. Несподівано, до них вирішили приєднатись і Кевін з Міллі, тож їхали двома машинами. Нік з Одрі проклали нескладний маршрут і тому вже пообіді молоді люди дістались галявини, де мали розбити табір. Ендрю, переповнений ентузіазмом, допомагав своєму тату й дядьку ставити намети, Нік розводив багаття, а жіноча частина накривали імпровізований стіл й нанизували овочі й сосиски, щоб посмажити їх на вогні. Робота робилась жваво, друзі весь час жартували й підтрунювали один над одним. І все це до болю нагадувало старі часи.

• Потрібно записати відео й скинути його Блекам, - пропонує Нік, - Хай позаздрять там в своїх Нью-Йорках!
• Я зараз дістану свій смартфон! – біжить його племінник до рюкзака, щоб відразу втілити пропозицію дядька в життя.
• А чому ви мене ніколи з собою не брали? – обурюється Кевін.
• Бо ти був малий, постійно рюмсав і скаржився батьку! – сміється його брат.
• І нічого я не скаржився! – заперечує молодший.
• А хто розбазікав татові про те, що я палю? – пригадує Колін.
• Тату, ти палиш? – дивується його син.
• Спробував кілька разів, - неохоче розповідає шатен.
• І що? – допитується Дрю, записуючи при цьому відео.
• Мені не сподобалось, - знизує плечами.
• Ага! – сміється Нік, - А я пам’ятаю іншу версію розвитку тих подій! – Одрі підтримує свого коханого кивком голови.
• Яку версію? – цікавиться дитина.
• Твоя мама дала доброї прочуханки твоєму тату, коли застала його на задньому дворі нашої школи із цигаркою в руках і два дні з ним не розмовляла, - розповідає блондин, - Доки він не вибачився й не присягнувся ніколи більше не палити!
• Тату, це правда?
• Просто я пояснила твоєму батьку, що паління дуже шкідливе! – відповіла замість МакКалістера його мати, - Він просто неуважно прослухав лекцію про шкоду паління на заняттях з безпеки життєдіяльності! – вчергове несвідомо знайшла вона виправдання чоловіку.
• Саме так все і було! – для переконливості покивав головою його батько і швидко змінив тему, - Здається там вуглі вже перегоріли?

Після смачної вечері, Колін дістав гітару й вони довго співали, сидячи навколо багаття, всі пісні, які могли пригадати. Іноді відверто не попадаючи в ноти, але з великим натхненням. А потім Ендрю нагадав про телескоп і вони навперебій роздивлялись зірки й пригадували всі відомі їм сузір’я. Врешті решт, хлопчик так втомився, що заснув притулившись до плеча свого батька. Той обережно підняв його, заніс в намет й вклав в спальний мішок.

• Ми вже також спати, - вибачився Кевін і вони з Міллі залізли в свій намет.
• Пробачте, - сказала Одрі, - Але свіже гірське повітря в великих дозах й помірне фізичне навантаження валять мене з ніг, - жінка поцілувала свого коханого й пішла до їх намету.
• Все зрозумів, - знизав плечами Колін, дістав ковдру, вкрив єю Тессу і пішов до сина.
• Розповідай, - підсунувся до неї кузен.
• Що? – запитала вона пошепки.
• Все! – хитнув головою блондин, - Як тобі працювалось із Тімом? Про нього ходять різні чутки?
• Я також чула, що він, м’яко кажучи, скандаліст, - посміхнулась жінка, прокручуючи в голові всі плітки, які переповідали їй в театрі про цього режисера, - Але ми з ним зрозуміли один одного з півслова! – тихо розповідає вона, - Він дуже професійний і креативний і в чомусь мені було з ним легше, навіть, ніж з Роном!
• Ого! – зауважує Нік, - Твоєму чоловіку потрібно ревнувати?
• Звісно, що ні! – закотила очі руда, - Мій чоловік, як зазвичай, розкритикував практично всі мої монологи і звинуватив в цьому «того молодика»! – тихенько сміється вона, пригадуючи їх з Рендалом розмову після прем’єри.
• Взагалі-то, треба, - заперечив її кузен і додав на її запитальний погляд, - Але не до Тетчера.
• А до кого ж? – зробила вигляд, що не розуміє Тес.
• Я бачив ваше з Коліном ранкове шоу, - дивиться на вогонь чоловік, - І в ці дні уважно за вами спостерігаю.
• І що? Чому всі навколо женять нас із МакКалістером? – обурилась руда.
• Тому що між вами нічого не скінчилось, - констатує він.
• Між нами нічого немає! – різко заперечує його кузина.
• Фізично – так, - погоджується Нік, - Але ви кохаєте один одного, ви відчуваєте один одного і вам добре, тільки коли ви разом!
• Можливо, - неохоче погоджується Тесса, тому що не може заперечити слова кузена, адже це цілковита правда, - Але ж ти розумієш всі мої обставини?
• Звісно, що розумію, - зітхає блондин, який і ворогу не побажає опинитись на місці своєї двоюрідної сестри, бо кохати й не мати можливості бути разом – це боляче, а якщо для того, щоб бути разом, тобі потрібно дочекатись смерті близької людини – це жахливо!
• Отже й говорити нема про що, - робить висновок жінка.
• Але ж ця ситуація не на завжди, - підбирає слова її кузен, притягує до себе й міцно обіймає.
• Я не хочу про це думати! – ховає обличчя вона в нього на грудях, - Я не можу про це думати! Адже його я також кохаю! – і тихенько додає, - Хіба можливо кохати двох чоловіків одночасно?
• Ти в мене це питаєш? – шепоче чоловік, - В того, хто сім років прожив із дівчиною, щодня пригадуючи колишню? Котру покинув заради нового кохання?