Глава 6.

Ввечері 31 грудня Одрі, навантажена пакетами із їжею, поспішала до Ніка. Він запросив її відсвяткувати Новий рік разом із ним і Коліном вперше після їх розриву. Ба більше, він зателефонував їй вперше після того як покинув її заради своєї колеги по партії - Джейн. А вона й досі пам’ятала той день майже похвилинно. Пам’ятала його сумбурні пояснення, що він покохав іншу, як він швидко збирав речі і його спину в дверях їх спільної орендованої квартирки. Пам’ятала, як проплакала всю ніч, а зранку схопила паспорт й полетіла в Нью-Йорк, там в театрі знайшла Тес і утонула в її обіймах. Потім були довгі розмови втрьох. Часто до них приєднувався Джо. І рана поступово почала загоюватись. Ні, вона не перестала кохати свого Ніка, просто їх розрив болів вже не так сильно. А одного дня Одрі прокинулась й зрозуміла, що все одно хоче бути поряд із ним, нехай не в повному сенсі цього слова, а лише в одному місті, щоб хоч іноді випадково зустріти його в колі спільних друзів чи знайомих, чи побачити його в натовпі в метро. Мазохізм? Можливо. Тоді вона зібрала речі й на подив друзів повернулась в Сіетл.

Сьогодні ж жінка була настільки шокована самим фактом телефонного дзвінка колишнього коханого, що просто не знайшла приводу, щоб відмовити йому. Але чим більше вона думала над цим, тим більше їй подобалась ця ідея, хоча раціонального пояснення тому не було. «Все одно в мене немає іншої компанії для святкування!» - подумала вона й рішуче натиснула на дзвінок.

• Привіт! – двері відкрив господар й підхопив з її рук пакети, - Навіщо ти стільки накупила?! Воно ж важке!
• Я на машині, тож несла тільки на поверх, - знизала вона плечами.
• Подзвонила б, я б спустився й допоміг, - вийшов із вітальні Колін, поцілував її в щоку й допоміг зняти верхній одяг.

Чоловік також був здивований пропозицією друга, адже останні роки втрьох вони не зустрічались. Завжди лише окремо. Брюнету здавалось, що Тіндал і досі відчував свою провину перед Одрі, адже покинув її після шести років стосунків.

• Я помию руки й допоможу накрити на стіл, - змінює Одрі тему.
• Твоя допомога буде дуже доречна! – говорить Нік, який почувається досить ніяково.
• А де Джейн? – озирнулась навколо білявка, - Ще на роботі?
• Ми з нею розійшлись, - розвів руками господар й чомусь відвів погляд.
• Мені шкода, - здивована жінка, адже тепер дзвінок Ніка виглядає зовсім інакше.
• Тримайся, друже! – обійняв його Колін та обмінявся з подругою таким самим здивованим поглядом, невже Тіндал вирішив відновити стосунки з Одрі? Але навіщо він тоді запросив його?
• Я зрозумів, що між нами немає нічого спільного, окрім роботи, - вирішив Нік бути відвертим з друзями, адже він сам хотів повернути їх колишню близькість.
• Все налагодиться! – погладила його плече Одрі й знову нагадала про вечерю, - Де будемо накривати?
• У вітальні, - махнув рукою в бік кімнати господар, - В мене для вас сюрприз! – загадково посміхнувся.
• Який ще «сюрприз»? – зацікавився Колін.
• Тобі сподобається! – підморгнув йому друг.

Молоді люди в шість рук швидко розставили страви й прибори на журнальний столик біля дивану, а потім Нік ввімкнув панель на протилежній стіні й вони побачили на іншому боці екрану Кейт з Джо і їх п’ятирічну доньку Лі, Тессу з Роном і Ендрю та містера Тіндала, котрі також вечеряли, але за білим різним столом у великій світлій кімнаті, в кутку якої сяяла різнокольоровими вогниками ялинка.

• О Господи! – видихнула Одрі, - Яка класна ідея!
• Привіт, Сіетл! – вигукнули друзі з того боку.
• Привіт, Велике яблуко! – підхопили вашінгтонці.
• Кейт, Джо, я вас сто років не бачив! – вигукнув Колін, - Ви зовсім не змінились! І я дуже радію, що ви все ж разом! – шокований чоловік неочікуваною «зустріччю» із старими друзями, але погляд його все ж постійно повертається до Тес, яка виглядає чимось дуже стурбованою.
• Дякуємо! – сміється Кейт, котра також задумливо розглядає МакКалістера.
• Тесса, я в захваті від твоєї ідеї! – моргає їй оком Джо, - Це наша з Кейт донька, Лі, - представляє він дівчинку, яка зручно вмостилась на його колінах та як дві краплі води була схожа на свого тата.
• Привіт, Лі! – вітаються Нік і Колін.
• Привіт, хрещенице! – маше їй рукою Одрі.
• Привіт! – сором’язливо ховає личко в батька на грудях дитина.
• А це мій син, - представляє Тесса хлопця, який сидить на бильці дивану поруч із нею, - Ендрю.
• Привіт, Ендрю! – вітають його друзі й додають, - Раді Вас бачити містер Тіндал!
• Привіт, хлопці! – посміхається він у вуса, - Переказуй вітання моєму брату!
• Добре, дядьку Біл! – обіцяє Нік, - Як твої справи, Ендрю?
• Добре, дядьку Нік, - розповідає хлопчик, - Перед Різдвом у нас був матч із командою з Бронкса і ми виграли в них з відривом в два очка!
• Ви великі молодці! – хвалить його родич й пояснює присутнім, - Дрю грає в бейсбол.
• Ого! Круто! Я також грав в бейсбольній команді в школі! – згадує Колін, роздивляючись хлопчика, - Ти хто?
• Я пітчер, - відповідає Ендрю, - І цього разу приніс команді три очка.
• Молодець! – радіє МакКалістер, не розуміючи чому ця дитина викликає в ньому таку цікавість, - Я також грав пітчером!
• Добре гравці, - перериває їх Біл, - Лі вже куняє і я  втомився, тож час в ліжко!
• Ну дідусю! – просить його онук.
• Лягай вже, - підтримує батька Тес, - Завтра рано прокидатись.
• Точно! – згадує її син, - Завтра ж на конюшні!
• Ото ж! – сміється жінка і цілує сина, - Добраніч, любий!
• Саме час випити! – розливає шампанське в бокали Нік, коли Біл йде з кімнати з дітьми.
• Слушна ідея! – підтримує його Джо по той бік екрану.
• Щасливого Нового року! – проголошує тост Колін.
• Щасливого Нового року! – підтримують його друзі й цокаються бокалами об екран.
• Кейт, Джо, ми з Коліном про вас нічого не знаємо, - говорить Нік, - З вас розповідь! Що ви? Як?
• Поки я вимолював вибачення у цих двох леді, - розповідає індіанець, - Паралельно бігав по співбесідам в місцевих виданнях і врешті решт мене взяли в Кронікл, а там рок за роком, стаття від статті і зараз я досить шанований аналітик! – жартома кланяється брюнет.
• Так, я іноді читаю твої матеріали, - говорить блондин, - Слушно й цікаво! – салютує другу своїм бокалом.
• Дякую!
• А я після декрету вийшла в Лаки й досі там працюю, - посміхається Кейт, їй подобається спілкуватись із старими друзями.
• А я постійно читаю твої статті! – підхоплює Одрі, яка все ще почуває себе ніяково поряд із Ніком, але намагається вести себе природньо, - А твоє інтерв’ю з нашою зіркою перечитувала кілька разів! Як ви тактовно, без зайвих подробиць розповіли про наше життя!
• З якою зіркою? – не зрозумів Колін.
• З Тес! – хором йому відповіли всі інші.
• А я не читав, - засмутився шатен, - А коли воно вийшло?
• В номері за листопад, - відповідає авторка.
• Обов’язково прочитаю! – обіцяє чоловік.
• Перепрошую, - втручається в розмову Рон, - Я також піду вже спати, - цілує дружину і йде, а вона тривожно дивиться йому в слід, цей курс хімії дався Рендалу надто важко.
• Він? – пошепки ставить тільки їй зрозуміле питання Одрі в нью-йоркцям.
• Так, - киває головою Кейт за всіх, а Нік і Колін лише здивовано переглядаються, але поставити питання не наважуються.