Глава 5.

-    І що ти тепер думаєш? – запитує Рон у своєї дружини, сидячи в літаку на шляху до Нью-Йорка.
-    Думаю, що доля – велика жартівниця, - хитає вона головою, пригадуючи свої переживання дорогою в Сіетл.
-    А я думаю, що не такий страшний чорт, як його малюють, - хитро посміхається чоловік.
-    Так! Ти правий! – щасливо сміється вона, - Даремно я нервувала. 
-    Ти рада, що повернула друзів?
-    Я щаслива, що повернула кузена! – поправляє його жінка, маючи на увазі їх з Ніком риболовлю і першу за десять років відверту розмову, - Мені його завжди не вистачало, бо в дитинстві й юності ми були дуже близькі.
-    А як все пройшло з Коліном? – обережно запитує Рон.
-    Краще, ніж я собі уявляла, - знизує Тесса плечами, бо насправді не знає як ставитись до їх спільної вечері, адже вона зайвий раз довела, що нічого між ними не скінчено та й багато що не сказано, - Але на так добре, як із Ніком.
-    Ти йому не сказала! – стверджує брюнет.
-    Ні, - хитає вона головою, - Ми намагались не торкатись болючих тем. Але він все ж попросив вибачення, а я обіцяла подумати над цим, - як завжди відверта його дружина.
-    Тес, ти повинна йому сказати! – переконує її чоловік, - Інакше Ендрю тобі не пробачить!
-    Я знаю, - зітхає вона.
-    Пригадай себе в його віці! – продовжує Рендал, - Ти сама мені розповідала, як тобі не вистачало мами! 
-    Так, - погоджується руда, - Я дуже за нею сумувала і навіть якийсь час ображалась на тата за те, що він не одружився вдруге!
-    Але твоя мама знала про тебе! Любила тебе і була поруч, поки не загинула в тій аварії! А тепер уяви, що ти дізналась, що її немає поруч, тому що твій тато їй просто не сказав про тебе? – тисне на жінку брюнет.
-    Рон, я все розумію і ти, звісно, правий! – відповідає йому дружина, - Але я просто не знаю, як це зробити?!
-    Подзвонити, написати або особисто! Не важливо як! Головне, щоб не було пізно! – говорить Рональд.
-    Я скажу йому! – обіцяє, а він просто міцно обіймає її. 
З аеропорту вони їдуть прямо в лікарню. Сьогодні її Рон лягає на черговий курс лікування. Так сталось, що з п’яти років їх шлюбу, три - вони борються з хворобою чоловіка: раком підшлункової залози. Поки що рахунок на користь болячки, але Тес на дає ані собі, ані коханому здатись. Якийсь час вона вирішує організаційні питання, а потім просто сидить поруч і вони дивляться популярне шоу по місцевому каналу.
-    Ти зараз заснеш, - сміється Рон, - Їдь вже додому й поцілуй від мене Ендрю і Біла!
-    Я ще трохи побуду і поїду, - Тесса притискається ближче до чоловіка.
-    Їдь, - наполягає він, - Біл і Дрю за тобою скучили!
-    І за тобою, - сумно зауважує жінка.
-    Вони прийдуть до мене завтра в першій половині дня, - гладить Рональд її волосся.
-    Давай зателефонуємо Джеку? – відтягує час Тес.
-    Я сам йому зателефоную завтра, - посміхається брюнет, - Зараз він мабуть десь гуляє, сьогодні в нього звільнення. 
-    Добре! – цілує вона його, - А ти пообіцяй, що будеш слухняним пацієнтом?
-    Обіцяю! – прикладає він руку до серця.
-    Я прийду завтра після репетиції, - говорить Тес, - Кохаю тебе!
-    А я тебе! – цілує пальці жінки брюнет і вона йде з палати, а він ще довго дивиться на двері.
Рон закохався в цю дівчину з першого погляду, як тільки побачив її в глядацькому залі університету Сіетла, куди його направили у відрядження, щоб поставити студентську виставу. Дурень! Він вважав це покаранням за відсутність в нього субординації з керівництвом театру, де він тоді працював, а виявилось, що це найбільша його нагорода в житті! Струнке рудоволосе блакитнооке двадцятирічне дівчисько читало монолог Меггі, а він тридцяти семирічний дорослий чоловік з двома шлюбами за спиною та восьмирічним сином в наявності не міг відвести від неї погляду, бо ця дівчинка не грала, вона жила життя своєї героїні! Тут і зараз! Звісно, що ця роль однозначно була її! А потім вона прийшла до нього й сказала, що не може грати, бо ці бовдури – її друзі із заздрості розпустили про них обох брудні чутки. Він просто оскаженів! А потім взяв себе в руки, адже він мав її зупинити.
-    Дівчинко, якщо ти хочеш стати актрисою, - почав він сідаючи навпроти неї, - А ти хочеш єю стати! – посміхнувся Рон розуміючи все по виразу її обличчя, - Ти маєш бути глухою до всього, що про тебе говорять, сліпою до всього, що про тебе думають, а ще відростити міцні зуби, щоб вигризати визнання свого таланту, й залізні кігті, щоб давати відсіч тим, хто тебе образить!
-    То що ж мені робити? – все ще розгублена Тес.
-    Грати! – радить Рендал, - Грати так, щоб вони захлинулись своєю ж жовчу!
І його дівчинка так і зробила! То був фурор! Про ту їх виставу написали не в одному журналі і навіть освітили на місцевому телеканалі в розділі світських подій. Та роману між ними тоді все ж не сталось, бо Тесса була шалено закохана в свого Коліна, а потім виявилось, що і вагітна від нього. Але той бовдур сам відштовхнув від себе своє щастя, а Рон зробив єдине можливе тоді: запросив її на театральні курси до себе в Нью-Йорк і вона приїхала. Та між ними знову нічого не сталось. Молода мати була ще не готова до нових стосунків, а він не тиснув. Їх роман розпочався лише за три роки й зовсім неочікувано. В той час його друг показав йому сценарій свого нового фільму про Жанну Д’Арк і Рон просто захворів, бо ця роль була написана саме для Тесси! Великих зусиль йому коштувало вмовити її піти на кастинг, адже Тес вважала себе суто театральною актрисою. Але вона помилялась! Його кохана одержала роль з першої проби. Фільм приніс великі касові збори його продюсерам і шалену популярність виконавиці головної ролі. На прем’єрі ж до Рона залицялась якась молоденька репортерка і Тес влаштувала йому справжню сцену ревнощів в машині таксі дорогою в готель. Він був просто шокований, а потім нахилився й палко поцілував її. З тієї ночі вони були разом. За два роки відгуляли шикарне весілля на пляжі в Беверлі-Хілс, де вона на той час знімалась в якійсь романтичній комедії та оселились всі разом в великому будинку в елітному передмісті Нью-Йорку. Його син Джек від першого шлюбу, який жив із ним відразу після їх розлучення з його мамою, відразу потоваришував із Тес, адже хлопчику завжди не вистачало жіночого піклування, а він знайшов спільну мову із її батьком Білом і сином Ендрю. Він пишався своєю коханою дівчинкою, вчив її всього, що знав сам, а потім діагноз, як вирок. І тепер він має зробити все, щоб його кохана була щаслива! Хай вже й без нього! І Рон рішуче дістав ноутбук й почав друкувати.