Довге прощення

Глава 1.

Висока руда блакитноока жінка років тридцяти, вдягнена в зелене шерстяне пальто, напередодні Різдва спускалась сходами по трапу літака. Її під лікоть підтримував так само високий худорлявий брюнет з сірими очима й загостреними, трохи хворобливими рисами обличчя, який був помітно старший своєї супутниці, але це не заважало їм справляти враження гармонічної красивої пари на оточуючих.

  • Все добре? – він уважно подивився на жінку.
  • Я не була тут десять років, - знизала вона плечами, втягуючи носом повітря. Дивно, їй здавалось, що тут воно інакше.
  • Ми прилетіли сюди лише на два дні, - зауважив чоловік, - Колись це все одно мало статись, світ не такий великий!
  • Я розумію, Рон, - погодилась руда, - Все буде добре! – стиснула вона його руку.
  • Міс Тіндал, прошу автограф! – обступив їх натовп прихильників і вона звичним жестом почала підписувати свої фотографії й постери.

Працівники служби безпеки аеропорту професійно відтіснили людей від їх трупи й провели їх в зал прийому офіційних делегацій, де на них вже чекала її подруга дитинства Одрі Хейл, яка зараз працювала в відомому в Сполучених штатах Фонді допомоги онкохворим дітям і на запрошення якої Тес та акторська трупа, з якою вона виступала, сьогодні прилетіли в Сіетл, щоб дати благодійну виставу для збору коштів на лікування їх підопічних.

  • Тес! – кинулась їм на зустріч блондинка, яка дуже скучала за своєю найкращою подругою, адже вони не бачились вже рік, а коротких телефонних розмов їй не вистачало від слова зовсім.
  • Одрі! – міцно обійняла її у відповідь жінка, котра також скучала, але не так гостро, бо в неї завжди поруч була їх третя подруга Кейт.
  • Рада тебе бачити!
  • Навзаєм! – посміхається Тесса.
  • Як Ендрю? – цікавиться подруга, насправді бажаючи тут же переповісти всі свої новини й розуміючи, що в цей короткий візит подруги це навряд чи вдасться.
  • Росте.
  • Ми залишили його з Білом, - долучається до розмови Рон, - Ти все така ж красуня! – обіймає він Одрі.
  • Дякую! – посміхається білявка, - Прекрасно виглядаєш! – уважно оглядає чоловіка й обертається до його дружини, - Як там містер Тіндал?
  • Нормально! – потискає плечами Тес.
  • З Ендрю не засумуєш! – сміється Рон.
  • Міс Хейл, нам час їхати, - підходить до білявки хлопець й друзі йдуть на паркінг, щоб їхати в театр на 5-й Авеню, де буде проходити вистава, а потім і сам благодійний вечір.

Дорогою Одрі помітно нервує, але як не намагалась Тесса не змогла зрозуміти причину. В театрі вони розлучились. Тес із трупою пішли в гримерки готуватись до репетиції та до вистави ввечері, подруга побігла вирішувати поточні питання, які природньо виникали перед початком заходу, а її чоловік пішов в глядацький зал перевіряти звук та світло.

Репетиція пройшла в штатному режимі – все працювало як треба, актори добре знали свої ролі. Під кінець Тес помітила, що Рон втомився й почала непокоїтись, але чоловік підбадьорююче посміхнувся та кивнув їй головою: «Все буде добре!».

  • Одрі, ти просто чарівниця! – раптом почула жінка надто знайомий голос з свого минулого й на мить застигла, - Тільки ти можеш вмовити власників надати Фонду найпопулярніше приміщення в Сіетлі напередодні Різдва безкоштовно! – актриса зусиллям волі натягла на обличчя посмішку й пішла на зустріч подрузі та її супутнику, які саме підходили до сцени по центральному проходу.
  • А ти після стількох років знайомства сумнівався в її здібностях? – прокоментувала вона слова свого колись коханого й друга дитинства.
  • Тесса?! – шоковано застиг на місці з відкритим ротом Колін.
  • Так, це я, - жінка з докором подивилась на подругу, щоки якої миттю почервоніли.
  • Я зовсім не очікував тебе зустріти, - пробурмотів шатен, розуміючи, що за десять років нічого не змінилось: Тесса залишалась єдиною жінкою перед якою він запинався, червонів й пітнів, - Вибач! Від шоку не знаю, що говорю! Я дуже щасливий тебе бачити! – продовжив він після болісного тичка в бік від Одрі.
  • Дякую! – потискає плечами Тес і бере під руку Рона, - Знайомся, це мій чоловік і режисер цієї вистави, Рональд Рендал! – посмішка зходить з обличчя Коліна, - Рон, це мій друг дитинства, Колін МакКалістер.
  • Радий знайомству! – подає руку новому знайомому брюнет, з інтересом розглядаючи чоловіка.
  • Навзаєм, - міцно потискає у відповідь МакКалістер, шокований спалахом засліплюючої ревності, яка його охопила. І в цьому також нічого не змінилось!
  • У вас все працює? Є якісь проблеми? – непокоїться Одрі, а ще нервує через те, що так і не наважилась сказати подрузі хто буде вести цей вечір.
  • Ні, все в робочому режимі, - заспокоює її режисер.
  • Це добре! – посміхається жінка, - Бо я вже забігалась гасячи то одну пожежу, то іншу!
  • Ми дамо тобі перепочити, - жартує Рендал.
  • Дуже дякую! – Одрі обертається до Коліна, - Колін буде вести вечір. Ми дізнались про це в останню мить, тож я не встигла вас попередити, - вибачаючись дивиться вона на подругу.
  • Ми давно знайомі, тому впевнена, що бійку не влаштуємо! – також жартома відповідає Тес, дивлячись крізь колишнього.
  • От і добре!
  • Мені час на грим, - вибачається акторка, - Ще побачимось! – киває друзям, - А ти випий чаю і трохи відпочинь! – повертається й цілує чоловіка та йде.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше