Глава 1.
Висока руда блакитноока жінка років тридцяти, вдягнена в зелене шерстяне пальто, напередодні Різдва спускалась сходами по трапу літака. Її під лікоть підтримував так само високий худорлявий брюнет з сірими очима й загостреними, трохи хворобливими рисами обличчя, який був помітно старший своєї супутниці, але це не заважало їм справляти враження гармонічної красивої пари на оточуючих.
- Все добре? – він уважно подивився на жінку.
- Я не була тут десять років, - знизала вона плечами, втягуючи носом повітря. Дивно, їй здавалось, що тут воно інакше.
- Ми прилетіли сюди лише на два дні, - зауважив чоловік, - Колись це все одно мало статись, світ не такий великий!
- Я розумію, Рон, - погодилась руда, - Все буде добре! – стиснула вона його руку.
- Міс Тіндал, прошу автограф! – обступив їх натовп прихильників і вона звичним жестом почала підписувати свої фотографії й постери.
Працівники служби безпеки аеропорту професійно відтіснили людей від їх трупи й провели їх в зал прийому офіційних делегацій, де на них вже чекала її подруга дитинства Одрі Хейл, яка зараз працювала в відомому в Сполучених штатах Фонді допомоги онкохворим дітям і на запрошення якої Тес та акторська трупа, з якою вона виступала, сьогодні прилетіли в Сіетл, щоб дати благодійну виставу для збору коштів на лікування їх підопічних.
- Тес! – кинулась їм на зустріч блондинка, яка дуже скучала за своєю найкращою подругою, адже вони не бачились вже рік, а коротких телефонних розмов їй не вистачало від слова зовсім.
- Одрі! – міцно обійняла її у відповідь жінка, котра також скучала, але не так гостро, бо в неї завжди поруч була їх третя подруга Кейт.
- Рада тебе бачити!
- Навзаєм! – посміхається Тесса.
- Як Ендрю? – цікавиться подруга, насправді бажаючи тут же переповісти всі свої новини й розуміючи, що в цей короткий візит подруги це навряд чи вдасться.
- Росте.
- Ми залишили його з Білом, - долучається до розмови Рон, - Ти все така ж красуня! – обіймає він Одрі.
- Дякую! – посміхається білявка, - Прекрасно виглядаєш! – уважно оглядає чоловіка й обертається до його дружини, - Як там містер Тіндал?
- Нормально! – знизує плечами Тес.
- З Ендрю не засумуєш! – сміється Рон.
- Міс Хейл, нам час їхати, - підходить до білявки хлопець й друзі йдуть на паркінг, щоб їхати в театр на П'ятій Авеню, де буде проходити вистава, а потім і сам благодійний вечір.
Дорогою Одрі помітно нервує, але як не намагалась Тесса не змогла зрозуміти причину. В театрі вони розлучились. Тес із трупою пішли в гримерки готуватись до репетиції та до вистави ввечері, подруга побігла вирішувати поточні питання, які природньо виникали перед початком заходу, а її чоловік пішов в глядацький зал перевіряти звук та світло.
Репетиція пройшла в штатному режимі – все працювало як треба, актори добре знали свої ролі. Під кінець Тес помітила, що Рон втомився й почала непокоїтись, але чоловік підбадьорююче посміхнувся та кивнув їй головою: «Все буде добре!».
- Одрі, ти просто чарівниця! – раптом почула жінка надто знайомий голос з свого минулого й на мить застигла, - Тільки ти можеш вмовити власників надати Фонду найпопулярніше приміщення в Сіетлі напередодні Різдва безкоштовно! – актриса зусиллям волі натягла на обличчя посмішку й пішла на зустріч подрузі та її супутнику, які саме підходили до сцени по центральному проходу.
- А ти після стількох років знайомства сумнівався в її здібностях? – прокоментувала вона слова свого колись коханого й друга дитинства.
- Тесса?! – шоковано застиг на місці з відкритим ротом Колін.
- Так, це я, - жінка з докором подивилась на подругу, щоки якої миттю почервоніли.
- Я зовсім не очікував тебе зустріти, - пробурмотів шатен, розуміючи, що за десять років нічого не змінилось: Тесса залишалась єдиною жінкою перед якою він запинався, червонів й пітнів, - Вибач! Від шоку не знаю, що говорю! Я дуже щасливий тебе бачити! – продовжив він після болісного тичка в бік від Одрі.
- Дякую! – знизує плечами Тес і бере під руку Рона, - Знайомся, це мій чоловік і режисер цієї вистави, Рональд Рендал! – посмішка зходить з обличчя Коліна, - Рон, це мій друг дитинства, Колін МакКалістер.
- Радий знайомству! – подає руку новому знайомому брюнет, з інтересом розглядаючи чоловіка.
- Навзаєм, - міцно потискає у відповідь МакКалістер, шокований спалахом засліплюючої ревності, яка його охопила. І в цьому також нічого не змінилось!
- У вас все працює? Є якісь проблеми? – непокоїться Одрі, а ще нервує через те, що так і не наважилась сказати подрузі хто буде вести цей вечір.
- Ні, все в робочому режимі, - заспокоює її режисер.
- Це добре! – посміхається жінка, - Бо я вже забігалась гасячи то одну пожежу, то іншу!
- Ми дамо тобі перепочити, - жартує Рендал.
- Дуже дякую! – Одрі обертається до Коліна, - Колін буде вести вечір. Ми дізнались про це в останню мить, тож я не встигла вас попередити, - вибачаючись дивиться вона на подругу.
- Ми давно знайомі, тому впевнена, що бійку не влаштуємо! – також жартома відповідає Тес, дивлячись крізь колишнього.
- От і добре!
- Мені час на грим, - вибачається акторка, - Ще побачимось! – киває друзям, - А ти випий чаю і трохи відпочинь! – повертається й цілує чоловіка та йде.