Довга зима

Безприданиця

Я відчуваю в спині крила,
Які були ножицями з твоїх рук.
Я годувала усіх богів які прагнули серця мого,
Стікаючи кров'ю омиваю твої вуста

Ти плачеш, стоячи на колінах,
Каючись, просиш вибачення в образів.
З-під вік бачу, як тіло охоплює ейфорія
Ти дитя, щоки якого Юдою розцілувані
Для чого були всі багатослів'я?

Даючи крихту відбираєш усе,
Я не проти, тіло моє заживе
Яке, правда, після дотику твого гниє,
Але чомусь досі серце на твої очі клює.

Ерна Сансон

Подобається

#1810 в Різне
#361 в Поезія

У тексті є: вірші про все

Відредаговано: 16.03.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись