Частина І. Планета без рекламного фільтра. Розділ 3. Що тут може бути корисним

Після попереднього розділу в уважного читача могло скластися враження, що Марс складається виключно з пилу, холоду, радіації та різноманітних способів закінчити кар’єру раніше за контракт.

Це несправедливо.

На Марсі є ще каміння.

Багато каміння.

І якщо людство чомусь навчилося за кілька тисяч років цивілізації, то саме здатності подивитися на камінь і запитати:

— А скільки на цьому можна заробити?

У цьому сенсі Марс має чудові перспективи.

Він не придатний для безпосереднього життя, але містить майже все необхідне, щоб поступово побудувати середовище, де життя можна підтримувати штучно. Воду можна знайти у вигляді льоду. Вуглекислий газ — просто забрати з атмосфери. З реголіту можна отримувати будівельні матеріали, метали, кераміку й кисень. Сонце дає енергію. Підземні порожнини — захист. Низька гравітація — певні переваги для запусків у космос.

Іншими словами, Марс нагадує квартиру без води, електрики, опалення, меблів і дверей, але з перспективним районом.

Рієлтор уже сказав би:

«Ідеальний варіант для творчої людини».

Колоніст скаже:

«Де тут найближчий поклад льоду?»

Питання ресурсів на Марсі визначить усе: місце першої бази, структуру економіки, тип техніки, політику поселень і, з великою ймовірністю, перші міжколоніальні конфлікти.

Тому забудьте красиві панорами.

Справжня карта Марса майбутнього буде виглядати як накладені одна на одну карти води, мінералів, сонячного освітлення, висот, температури, радіації та транспортної доступності.

Саме вони визначать, де з’являться перші міста.

Не там, де найкращий захід Сонця.

А там, де є що пити.

1. Вода: найважливіша валюта червоної планети

На Землі вода настільки звична, що люди використовують питну воду для миття автомобілів.

На Марсі людина, яка запропонує подібне, може втратити право голосу на наступних зборах колонії.

Вода буде головним ресурсом ранньої марсіанської цивілізації.

Не золото.

Не платина.

Не рідкісні метали.

Вода.

Тому що вона одночасно потрібна для життя, сільського господарства, промисловості, виробництва кисню, виготовлення ракетного палива й захисту від радіації.

Це надзвичайно зручна речовина.

Якби вода мала відділ маркетингу, людство давно платило б за підписку.

На Марсі великі запаси води існують у вигляді льоду в полярних районах і під поверхнею в багатьох інших місцях. Певна кількість води зв’язана з мінералами.

Для колонізації найбільш цінним буде неглибокий підповерхневий лід у середніх або високих широтах.

Чому неглибокий?

Тому що видобувати ресурс на глибині двох метрів значно приємніше, ніж на глибині двох кілометрів.

Особливо якщо ваш бур коштує більше, ніж невелике земне місто.

Перші водовидобувні комплекси можуть нагрівати ґрунт, випаровувати лід і конденсувати пару в герметичній системі.

Інший варіант — механічно видобувати льодовмісний реголіт і переробляти його в спеціальних реакторах.

Вода після видобування потребуватиме очищення.

Марсіанський ґрунт не проходив санітарної сертифікації.

Він містить солі, пил і речовини, які людський організм не просив додавати до ранкової кави.

Отримана вода проходитиме фільтрацію, дистиляцію, хімічну обробку й контроль складу.

Після цього її розподілятимуть між житловими модулями, теплицями, промисловістю та стратегічним резервом.

Стратегічний резерв — це вода, яку не чіпають.

Навіть якщо хочеться довше постояти під душем.

Навіть якщо у вас побачення.

Навіть якщо людина, яка вам подобається, сказала:

— Сьогодні можна не економити.

На Марсі найромантичнішим жестом стане не ванна з піною.

Найромантичнішим буде:

— Я залишив тобі додаткові три літри в особистій нормі.

2. Вода як радіаційний щит

Ми звикли думати про воду як про те, що п’ють.

На Марсі її також використовуватимуть як будівельний матеріал для захисту.

Водневмісні речовини добре поглинають певні види космічного випромінювання.

Тому резервуари з водою можна розташовувати навколо житлових секторів, медичних приміщень і аварійних укриттів.

Уявіть спальню.

З одного боку — кілька тонн води.

З іншого — ще кілька тонн.

Над головою — вода.

Навколо — реголіт.

Ви фактично спите всередині дуже дорогого термоса.

Звучить не надто еротично.

Доки ви не згадаєте, що за стіною космічне випромінювання.

Після цього товста водяна стіна починає виглядати надзвичайно привабливо.

Марсіанська архітектура взагалі швидко змінить уявлення про красу.

На Землі люди обирають квартири за краєвидом.

На Марсі — за товщиною захисту, кількістю аварійних шлюзів і відстанню до резервного кисневого вузла.

Оголошення:

«Двомісна каюта. Третій рівень. Радіаційний захист 2,8 метра водного еквівалента. Тепла підлога. Сусідів не чути».

Останній пункт забезпечить найвищу ціну.

3. Водень: маленький атом із великими планами

Якщо розділити воду електролізом, ми отримуємо кисень і водень.

Кисень потрібен людям.

Водень потрібен майже всьому іншому.

Його можна використовувати для виробництва палива, хімічних процесів, паливних елементів і синтезу метану.

У поєднанні з вуглекислим газом марсіанської атмосфери водень дозволяє виробляти метан.

Це означає, що майбутня база може виготовляти ракетне паливо без доставки всього необхідного із Землі.

І це критично.

Доставити паливо для повернення на Марс означає спочатку доставити величезну масу палива із Землі, витративши ще більше палива на його транспортування.

Інженери називають це проблемою масового співвідношення.

Фінансисти — причиною нервового тику.

Якщо паливо виробляється на місці, міжпланетна експедиція стає значно ефективнішою.