ЗАБОРОНЕНИЙ КАДР

АНОТАЦІЯ: 

Я звикла ховатися за об'єктивом. Та одна фотосесія змусила мене опинитися по той бік кадру.

Мілана та Віктор мали стати звичайними клієнтами. Натомість я закохалася в них обох і вплуталася в небезпечну гру, де почуття можуть зруйнувати життя.

Гватемала мала стати романтичною відпусткою, але перетворилася на кошмар. Після трагедії я втратила колишнє життя, змінила зовнішність та ім'я. Та минуле не відпускає.

Нові почуття, приховані таємниці й смертельна небезпека. Цього разу я не просто опинилася по той бік кадру. Я стала частиною історії, з якої не кожен вийде живим.

ЖАНР:  Сучасний любовний роман, Трилер. В самій книзі : жчж, гетеро, дуже відверто, небезпечне кохання.

Уривок :

Уже в таксі кручуся на сидінні від того, як усередині все терпне в очікуванні гарячого, драйвового процесу. Фотографи все ж хворі на голову люди, а я — так точно. Кожна зйомка для мене як доза, а клієнтки часто називають її терапією. Я слухаю, роздягаю морально й фізично, допомагаю розкритися та поглянути на себе справжню. Завжди дивовижну.

Водій висаджує мене біля самого входу в дорогий бутік-готель. Проходжуся червоною килимовою доріжкою для багатих гостей. Інших тут і бути не може — від цінника на їхньому сайті в мене трохи паморочилося в голові.

У холі ще раз дивлюся у величезне дзеркало: нюдовий макіяж, незважаючи на спеку й дорогу, тримається ідеально. Задоволено видихаю, розправляю плечі й прямую до ресепшена.

— Чим можу вам допомогти? — менеджер у білій блузці зі строгим пучком на голові швидко сканує мене поглядом і задоволено киває. Що ж, дрес-код пройшла, у працівників таких місць око набите.

— Я до президентського люкса. Мене звуть Анастасія, — відповідаю спокійно, попутно роздивляючись інтер'єр у стилі хай-тек.

Сталь, шкіра й дещиця дерева — таке поєднання викликає в мене естетичний оргазм.

Дівчина звіряється із записами й вказує на ліфт:

— Передали, що на вас чекають. П'ятий поверх, номер там один, тож не помилитеся, — посміхається вона максимально ввічливо й вручає карту-ключ.

Ліфт зупиняється. Виходжу на поверсі й справді бачу лише одні масивні двері. Прикладаю картку до світлодіода, механізм усередині клацає. Тихо штовхаю двері й заходжу.

Оце так. Тепер розумію, за що платять такі гроші. Приміщення величезне й залите світлом завдяки панорамним вікнам на дві стіни з видом на місто. А головне — у центрі, на подіумі, стоїть гігантське кругле ліжко. Щось підказує, більша частина зйомки пройде саме тут. Біла шовкова білизна ідеально впишеться в кадр і не відволікатиме від краси їхніх тіл.

У номері є ще просторий диван із парою крісел, журнальний столик і скляний обідній стіл біля вікна. Ці локації мені теж подобаються. Хлопця я ще не бачила, але ідеальне місце — це вже половина справи.

Розпливаюся в задоволеній посмішці й падаю на диван. Джекпот! Люблю, коли не треба морочитися: просто приходиш і знімаєш ідеальну картинку, не відволікаючись ні на що. Тільки ти й люди в кадрі....

Книга має візуали всередині. Приємного читання!