Довічне кохання

Трагедія з Андрієм

Андрій біг, повний рішучості. Нарешті він побачив Катерину.

— Катю, я тебе люблю! — вигукнув він. — Можна я буду твоїм хлопцем?!

— Андрію, я... — Катя не встигла договорити, коли в Андрія хтось кинув ніж.

Вона обернулася й побачила Настю.

— Ти що, дурна?! Навіщо ти це зробила?! — закричала Катя й кинулася до Андрія.

— Катю... То це взаємно? — прошепотів він слабким голосом.

— Так! Так! Це взаємно! Тільки не помирай! — кричала Катя крізь сльози.

— Катю, поцілуй мене... — попросив він.

Катя поцілувала його.

— Андрію, не вмирай, будь ласка…

Очі хлопця повільно заплющилися, і він втратив свідомість.

Подобається

#8191 в Любовні романи
#1897 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 31.01.2025