Довічне кохання

Повернення додому

Коли Катерина повернулась додому першою справою пішла не до батьків, а до хлопців, з якими провела дитинство.

Вона побачила їх на річці, підбігла та міцно обійняла.

— Хлопці, я вдома! — вигукнула Катерина.

— Катя...? — тихо сказав Андрій. На його очах з’явилися сльози, але він швидко їх витер.

— Катя! — закричали хлопці та кинулися її обіймати.

Андрій мовчки відійшов убік.

— А? Андрію, ти що? Це ж я, Катя, — здивовано промовила вона.

— Я знаю, що це ти, Катю, — відповів Андрій.

— То чому ти такий сумний? Хіба ти не радий, що я повернулася? — її голос наповнився сумом.

— Просто... у мене є дівчина. Я не можу... — крикнув Андрій і пішов геть.

— Хлопці, що сталося? — запитала Катя.

— Та ми самі не знаємо... — розгублено відповіли вони.

Подобається

#8203 в Любовні романи
#1893 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 31.01.2025