– Просто неймовірно, Лілі. Як тобі вдалося переконати Девіда? – Бен дивиться на мене так, наче я зробила щось дійсно неймовірне.
Ми разом сидимо у моїй кімнаті, я п’ю чай, а Бен, схоже, вирішив налагоджувати зі мною стосунки. В принципі, я навіть зраділа, що він прийшов, адже не доведеться весь вечір мучити себе думками про Еріка.
– Мені Ерік допоміг. Ми разом його переконували, – спокійно відповідаю.
– Ерік? Щось я не помічав за ним раніше бажання допомагати іншим, – хмикає Бен і дивиться на мене якось підозріло. – Може, справа все-таки у тобі?
– Що ти маєш на увазі? Ерік написав музику, я – слова. Саме тому ми разом і відстоювали право цієї пісні на існування, – мені здається, що пояснення більше схожі на виправдання. І Бен, схоже, теж це помітив.
– То, може, поясниш, чому Ерік таким злим повернувся? Та й ти не світишся від радості. Що знову між вами сталося?
– Між нами часто щось стається, – бурчу і повертаю на тацю порожню чашку. – Бене, дякую тобі за чай, але я хочу відпочити. Завтра важливий день і потрібно мати гарний вигляд, інакше Роксі мене просто приб’є.
– Я все розумію, Лілі, – Бен забирає тацю і прямує до дверей. Я ж відчиняю їх для нього і бачу в коридорі Еріка. Він якраз відчиняє двері своєї кімнати й здивовано завмирає, побачивши Бена. – На добраніч, мала.
– На добраніч, Бене! – прощаюся і, не втримавшись, поглядаю на Еріка. Він знову хмуриться, наче я вкотре зробила щось не так. Щоб не провокувати чергову сварку, я швидко зачиняю двері та спираюся на них спиною.
Від розуміння, що Ерік зараз зовсім поряд, у мене мурашки бігають тілом. Сама не розумію, що зі мною відбувається, але одне знаю точно: треба викинути усю цю дурню з голови. Зараз точно не час для любовних історій.
Наступного ранку прокидаюся щасливою і задоволеною життям. Поки одягаюся, налаштовую себе на правильний лад. Потрібно просто викинути з голови усе зайве і дивитися на Еріка лише як на колегу по роботі. І що з того, що сьогодні нам доведеться грати закохану пару? Я, звісно, не актриса, але зроблю усе, щоб вийшло правдоподібно.
Так, мені все ще образливо, що Ерік радше цілувався б з моделлю, ніж зі мною. Саме тому готова йому довести, що цілуюся не гірше всяких там модельок. На ранковому тренуванні я стараюся бути поряд з Беном. У бік Еріка стараюся навіть не дивитися. Сам вокаліст також уникає мене.
Повернувшись у кімнату, швидко приймаю душ та одягаюся. Чомусь не можу стриматись і відчуваю, як дратування все наростає і наростає. І все через клятого Еріка, який вирішив засісти у моїх думках назавжди.
В мікроавтобусі сідаю поряд з Беном. На щастя, хлопець не ставить зайвих запитань, лише усміхається, щось там для себе вирішивши. А я не поспішаю щось пояснювати, адже сама нічого не розумію.
Приїхавши на студію, нас усіх одразу забирають на грим. Поки візажист створює красу на моєму обличчі, Роксі бігає поряд і підбирає мені одяг для зйомок.
– Подруго, а ти в курсі, що, за сценарієм, ви з Еріком маєте грати закоханих? – запитує Роксі, коли я одягаю коротку шкіряну спідницю, сіру майку і куртку кольору хакі. Моє волосся зібрали у високий хвіст, і виглядає увесь цей образ доволі цікаво.
– В курсі, – бурчу, крутячись перед дзеркалом. – Девід вчора повідомив.
– І як тобі ідея? Вам же цілуватися доведеться… – бачу, що Роксі заледве стримує усмішку, але її радості я не поділяю.
– Я в захваті, – бурчу, показуючи своє роздратування.
До інших учасників гурту повертаємося уже разом. Вони якраз стоять у компанії Девіда та ще одного високого чоловіка з довгим світлим волоссям, заплетеним у косу.
– А ось і наша Лілі! – Девід усміхається, зацікавлено мене розглядаючи. Інші хлопці також не стримуються і розглядають мене з ніг до голови. Лише Ерік хмуриться і дивиться куди завгодно, лиш би не на мене.
– Вау! А ти молодець, Девіде! Знайшов справжній діамант, – чоловік з косою підходить до мене і розглядає так, наче намагається знайти щось цікаве. – Тепер усе зрозуміло. Мене звати Морган Вайс, я режисер.
Чоловік простягає мені руку, і я одразу ж потискаю її. Оскільки я знайома з творчістю хлопців, то чудово знаю, що Морган знімав усі їхні кліпи. Він дійсно дуже талановитий, і, зрозумівши, що потрапила в такі мегакруті руки, страх миттєво відступає.
– Мені дуже приємно працювати з вами, містере Вайс, – усміхаюся, тому що кажу щиро. – Сподіваюся, ви залишитесь задоволеними моєю роботою.
– І я на це сподіваюся, крихітко, – він киває та озирається до інших учасників гурту. – Отже, так! Зараз будемо знімати загальну сцену, де ви усі разом виконуєте приспів. Еріку, Лілі! Ви уже знаєте, що між вами має бути особлива атмосфера. Більше відвертих поглядів, щоб усі зрозуміли, що між вами щось є.
Навіть не знаю, як втримуюся, щоб не закотити очі. Ерік також хмуриться, показуючи тим самим, що ідея кліпу йому зовсім не подобається.
Коли ж ми усі займаємо свої місця і мене ставлять поряд з Еріком, я розумію, що проблеми тільки починаються. Починає лунати приспів, і хлопці розслаблено грають на своїх інструментах. Ерік співає у мікрофон, а в мій бік навіть не дивиться.
#162 в Молодіжна проза
#1751 в Любовні романи
#855 в Сучасний любовний роман
від ненависті до кохання, популярний хлопець, щира і відкрита дівчина
Відредаговано: 21.04.2023