Розділ 12. Зав'язка чогось нового?

Макс розгублено ходив по кімнаті. Йому не давав спокою один момент, який він помітив нещодавно. Вона була з іншим.

Максові не вірилося у все це, адже хлопець не міг зрозуміти, що саме стало причиною цього вчинку. Зрозумівши, що йому потрібна порада, він подзвонив Сашкові. Саме він - один з небагатьох, який знає про його почуття та не називає "каблуком".

— Привіт, бро. Маю новини і не найкращі, — засмучено промовив Макс.

— Привіт, а що трапилося? — здивовано спитав Сашко.

— Вона була з іншим, — з гіркотою відповів хлопець.

У слухавці повисла напружена тиша. Друг осмислював нову інформацію.

— Ти серйозно? — нарешті відповів Сашко після тимчасової мовчанки.

— Так... Так!!! — ледь не закричав Макс.

— Бро, спокійно! Будь ласка, без істерик, — спокійно промовив друг. 

Він був Максу, як старший брат, характер якого "заспокоював" запальну вдачу друга. Наче вода, яка гасила вогонь непосидючості та імпульсивності, додаючи розсудливості будь-якій ситуації.

— Слухай, чому б тобі не розвідати, що це за хлопець? У Віолетти є якісь близькі подруги? Я думаю, вона б їм точно розповіла свою ситуацію зі стосунками, — спитав Сашко.

— Бро, та ти справжнісінький геній! Як я одразу не здогадався? Так, у неї є близька подруга — Ніка, — відповів Макс. — Усе в неї і розпитаю! Дякую за пораду, бро!

Попрощавшись з Сашком, хлопець вирішив знайти Вероніку у соцмережах. Це було нескладно, адже Летті виставляла фото з подругою, позначаючи її на них.

Макс швидко набрав повідомлення:

— Привіт, Ніка. Мені потрібно з тобою зустрітися та поговорити.

— Вибач, проте я з незнайомими хлопцями на прогулянки не ходжу, — відповіла Вероніка.

— Я — Макс. Віолетта могла про розповідати тобі про мене, — пояснив хлопець.

— Надішли селфі, аби я впевнилася, що це ти, —відписала Вероніка.

— Окей, — написав хлопець, надсилаючи фотографію.

— Впізнала-впізнала. Ну, гаразд, можемо зустрітися. Але давай десь через дві години, мені потрібно збиратися, — запропонувала Ніка.

— Окей, тоді через дві години у парку? — відписав Макс.

— Так, — відповіла дівчина.

"Хм, а це виявилося не так важко, як я вважав, — подумав хлопець. — Дивно, що вона так швидко погодилася зустрітися".

Макс вирішив перечитати один із своїх улюблених коміксів. Цю звичку він узяв від Летті, яка обожнювала читати. Проте романтика не була йому до вподоби, Макс обожнював динаміку та неочікуваність сюжету, тому й обрав комікси. Деколи захоплювався детективами, обожнюючи розгадувати загадки із головними героями.

Час минав непомітно. Хлопець ледь не прогавив момент, коли настала пора збиратися на зустріч.

                                           *****

Ніка наполегливо готувалася до екзамену. Вона виконала майже все, окрім твору. Жодне речення, наповнене хоч якогось сенсу, не спадало їй на думку. Вона вирішила випити чаю, аби трохи розслабитися.

Взявши смартфон до рук, Ніка помітила повідомлення. Подумавши, що це якийсь черговий залицяльник, одразу придумала йому відмову. 

Розповідаючи Летті про шанувальників на ночівлі, дівчина хотіла таких, які б їй подобалися, а не випадкових хлопців з коледжу.

Проте коли незнайомець написав, що він Макс та знає Віолетту, Ніка не одразу його впізнала, адже фото у нього в акаунті не було. Побачивши світлину, дівчина вирішила, що це чудовий шанс розвіятися від рутинного режиму навчання і поспілкуватися. Але думки не покидала розповідь Летті про той випадок, нагадавши про відчуття, які не давали спати їй тоді.

"Обов'язково розпитаю його про це, — сказала сама до себе Вероніка. — Пізніше подзвоню Летті, поговорю та запитаю про побачення".

Одягнувшись, вона заплела своє пишні локони у високий хвіст, щоб волосся не плуталося. На вулиці "гуляв" вітер, а виглядати, ніби її вдарило струмом не дуже хотілося.

Вероніка брела парком, шукаючи поглядом Макса. Помітивши його, вона привіталася. Він привітно кивнув у відповідь.

Перше враження у Ніки було хорошим. Макс виглядав акуратно та інтелігентно, був пунктуальним. У дівчині прокинулося забуте відчуття закоханості.

"Ні-ні, я не восьмикласниця, щоб от так одразу закохуватися, тим більше він любить Летті, а не мене", — подумала дівчина.

— Отож, що ти хотів у мене запитати? — першою порушила мовчання Ніка.

— Що це за хлопець з Летті? — суворо відповів Макс  

Вероніка зніяковіла від такого тону питання, проте сказала:

— Вона пішла з ним на прогулянку. А тобі що до того? Ревнуєш? Ти ж іншу собі знайшов.

— В сенсі? Я нікого собі не знаходив, — розгублено промовив хлопець.

— Як це не знаходив? А та дівчина у парку, тоді хто? Галюцинація? — запитала з обуренням Ніка. Дівчина переповіла йому розмову з Віолеттою.

— Ох, хотів зробити сюрприз, але не вийшло. Так ось чому вона образилася. І це не була моя дівчина, просто я готував Летті подарунок, у неї ж скоро День народження. Але на його реалізацію потрібно багато часу, і я вирішив замовити все заздалегідь. Тоді б я зізнався їй у почуттях. Тепер нічого не вийде.. А та дівчина була агентом з підготовки свят, — пояснив Макс. 

Ніка не повірила власним вухам. Це розчулило її, але вона опанувала себе, вимовивши тільки одне слово:

— Ого...

Деякий час вони мовчали. Потім Макс сказав:

— Може, прогуляємося? 

Дівчина піднялася за хлопцем, і вони попрямували парком. Розмовляючи, Ніка виявила, що у них є спільні інтереси такі, як комп'ютерні ігри та комікси. Саме так! До вступу в коледж Ніка захоплювалася іграми та обожнювала саги про супергероїв. Проте через брак часу можливості багато грати уже нема.

Пізніше теми стали більш філософськими та особистими. Кожен ділився своїми спогадами, історіями. Здавалося, ніби вони знають одне одного дуже давно.

Їхні характери так разюче відрізнялися, але навіть такі протилежності, як вони, знайшли спільну мову. Спокійна Ніка та запальний Макс.