Глава 2. Запрошення до хаосу

Після розмови галереї Рене не могла викинути Ніла з голови. Його слова,його посмішка, навіть його дивний одяг-усе це не вписувалося в її упорядкований світ. Вона намагалася зосередитися на кресленнях,але лінії здавалися не такими чіткими, а кути не такими ідеальними. Вона відчувала роздратування,але водночас і незрозумілу цікавість.

Через тиждень її телефон задзвонив. На екрані  висвітився невідомий номер. 

-Це Ніл, - почула вона його голос,що пролунав як музика. - Художник із галереї. Ти не забула мене?

Рене відчула як її серце припустило удар.

-Ні не забула. Ти мені потрібен для мого проєкту.Я хочу,щоб ти став художникам,який прикрасить внутрішній простір будівлі.

-Ти знову хочеш мене використати,як шматочок Павла у своєму ідеальному світі? - запитав Ніл,і в його голосі звучала грайливість.

-Це буде великий проєкт, - серйозно відповіла Рене. - Ти тримаєш визнання.

-Запрошую тебе в свою майстерню, - сказав Ніл. - Я хочу,щоб ти побачила,як я працюю.

Рене не змогла відмовити.Це був її шанс зрозуміти його,знайти логіку в його творчості. Майстерня Ніла була повною протилежністю її квартири. Там панував творчий безлад: пензлі,розлиті фарби, незрозумілі фігури на підлозі,картини,що ще не були закінчені. Рене намагалася знайти в цьому хоч якусь систему,але все було марно. Ніл не звертав на неї уваги. Він був повністю занурений у свою роботу. Він намалював,і Рене спостерігала за цим, як зачарована. Його рухи були швидкими,впевненими. Він змішував кольори,ніби створював нову реальність.

-Бачиш? - запитав він,не відводячи погляду від полотна. - Я не планую. Я просто роблю те,що відчуваю.

-Але як ти знаєш,що вийде в кінці? - спитала Рене.

-Я не знаю, - відповів він. - Я просто вірю в процес.

Рене не могла це зрозуміти. Її світ був світом планів. Вона була впевнена в кожній в кожній лінії на кресленні,знала,що в кінці отримає ідеальний результат. Але Ніл жив без цих гарантій, покладаючись лише на свою інтуїцію. Коли Ніл нарешті відійшов від полотна, Рене побачила готову картину. Це було зображення бурі кольори,які здавалися хаотичними,тепер склалися в єдине ціле. Вона відчула в цій картині силу, яка збивала її з ніг.

-Я згоден, - сказав Ніл. - Я візьмусь за цей проєкт, але з однією умовою: ти дозволиш мені творити без жодних обмежень.

Рене задумалась. Вона була архітектором,і вона знала, що іноді,щоб створити щось справді прекрасне, потрібно дозволити собі вийти за межі. Вона подивилася на Ніла,який стояв перед нею - такий вільний і такий впевнений у собі.

-Добре, - прошепотіла вона. - Я згодна.

Це було перше її порушення правил. І вона відчула,що ця подорож у світ Ніла буде для неї найскладнішою,але,можливо, найважливішою у житті.