Задум

-Ей ти чого так витріщилася - Зневажливо вигукнула Ірка , намотуючи на палець пасмо темного волосся. Вона вважала себе надто розумною, щоб добирати слова до легковажної Христини. Проте та й не чула її зухвалого звернення , все більше занурюючись в свою проблему.  Французька одна з найважчих мов . Як запам'ятати всі ті закінчення , винятки , дієслова..." . Ну нічого, Макс мене трохи підівчить". Твердо вирішила без відома хлопця.Егоїстична дівчина й не думала розкривати  свій геніальний задум Максу, хоч він і був найголовнішою фігурою її блискавичного плану. " Навіщо  панькатися, як з малою дитиною. Нічого йому не станеться , коли допоможе подрузі". 

Закинувши на праве плече рюкзак, Христя подріботіла до низу по широких сходах, залишивши позаду роздратовану Ірку. 

-Зачекай-Не встигаючи за Христею, горланила Ірка, незграбно  перебираючи своїми довгими ногами. На вигляд струнка , із розкішним чорнявим волоссям та виразним звабливим поглядом , мов ведмідь пересувалася на високих підборах, а тут ще й в темпі за невеличкою,  легкою, мов пірїнка , проворною подругою.  

Христя вибігла на вулицю , й першою присіла на лавочку у дворику . Швидко вийняла з вух навушники , причесала скуйовджене волосся й миттю гострим поглядом націлилася на Макса.Проте чітко розуміла, що без хитрощів і дівочих чар тут не обійтися.Макс хоч і друг дитинства,але в першу чергу він є хлопець, який любить очима усе прекрасне. Щоб вмовити його треба докласти усіх зусиль. 

Дівчина перевела подих й рушила до хлопця. Підійшовши ,  першою заговорила.

-Знайдеться для мене декілька хвилин.

Макс оторопів. На секунду йому здалося, що він спить і все це з ним відбувається у сні. Адже Христя ніколи за жодних обставин  першою не підходила. Вона занадто горда й самовпевнена." Щось тут не так". Підмітив й обережно відповів.

-Звичайно,-розчервонівшись, невпевнено посміхнувся подрузі. Між ними прозвучала коротка пауза. Двоє людей, які  давно зналися , вперше серйозно , без дитячих насмішок, сприймали один одного. Христя опустила погляд до низу й півтоном продовжила.

-Ти ж знаєш, що я сьогодні французьку провалила, а незабаром залік й кінець семестру. 

-Ну і...- розмова дуже заінтригувала  Макса і йому захотілося дослухати її до кінця.

-Допоможи, - лаконічно попросила Христя, давши чітко зрозуміти, що справи у неї кепські. Але що тут розуміти .Її сприйняття світу завжди було нестандартним. Коли чогось зовсім не хочеться , то змусити ніхто не всилі. Христя не  бажала знати мову, але залік на носі, тому його треба здати. 

-А як же твої гучні гулянки, хлопці, випивка. Без тебе ще жодна вечірка не проходилася.

-Ех, -зажурено витерла рукавом носа. - Як один раз пропущу- небіда ,переживу.

-Один раз,-й голосно розсміявся. - вважаєш, що за одине єдине заняття зможеш засвоїти весь пройдений матеріал. Ти ж навіть алфавіту добре не знаєш. Тобі треба все вчити з нуля.

Ледве встиг договорити останню фразу, як тут Ірка ледве ноги приволокла. Захекана й спітніла, поправила  вузьку спідницю й міцно вхопилася обома руками за шию Макса.

-Врятуй мене від тієї навіженої- й вказівним пальцем показала на Христину. Хлопець взяв на руки Ірку й відніс  до дерев'яної лавки. Посадив її , став навколішки й нахилився до ніг. Обережно зняв підбори , а там свіжі рани .

-Болить- турботливо запитав подругу.

-Ще як болить. - зажмуривши очі торочила Ірка.-А все це вона- безперестанку повторювала , ніби Христина її примушувала бігти за нею.

Та Христя лише скривилася й спокійно втрутилася в розмову.

- Ти ж сама за мною побігла. Хіба тут є моя провина?. Я давно тобі радила зняти ті модельні підбори. В кросівках набагато зручніше. Але ні. Куди там такій запишеній дівці. Тому не реви, сама винна

Христя не розуміла такого нахабства з боку Ірини. Досить , що завадила її плану  і встрягла в чужу розмову, ще й звинувачує. 

Попри свою злість, Христина вчасно взяла себе в руки й відступила, проявивши неабияку гнучкість .

-Гаразд молодята, насолоджуйтесь   один  одним, а мені час іти .Розвернулася й тихенько пішла. Гордовито, не озираючись на друзів. Але в душі відчула неприємний осад .Чомусь затремтіло серце,. стиснулося й відчутно закололо в грудях. А в голові злегка запаморочилося . В ті хвилини Христя переживала незвідане їй досі почуття . Нічого подібного вона ніколи  не переживала.

-Куди? Захвилювався хлопець, розуміючи що от-от втратить свою мрію. Йому захотілося чимдуж кинутися вслід за Христею, але  чомусь зупинився, задумався, й не дозволив собі більше бігти за почуттями "Ні, на цей раз я не буду,  тішити її самолюбство і мов блазень , розважати її повітряну натуру . Коли я буду їй потрібен, сама прибіжить.".