Розділ сімдесят третій

- Ну і хто такий цей Бараболя? – запитувала Тетяна дивлячись на коханого.

- Це мій заступник – відповів Віктор, повернувши кермо вліво.

- Що ти збираєшся тепер робити?

- Я запропоную їм підписати з нами короткострокову угоду, місяців на три. І ціну запропоную таку, яку ми платили раніше попередньому власнику марки за оренду.

Пилипенко розумів, що їм потрібен буде час, на те, щоб розробити нову марку. Але витрачати зайвих коштів він не збирався.

- І вони погодяться?

- Я думаю, що так. Куди їм її дівати. Вони так швидко не знайдуть бажаючого її орендувати. Тим більше за таку вартість, яку пропонують. А гроші в її викуп, то вони вклали немалі.

Всю дорогу додому, Віктор продумував всі свої подальші кроки. Потрібно було багато чого зробити. Його непокоїло те, що так підло, може вчинити кожен з працівників фірми. «Потрібно змінювати підходи до економічно-інформаційної  безпеки в піцерії, а то дивися ще хто щось вигадає» - виникла в нього думка. Щодо підприємства, яке раніше володіло торговою маркою, то він вирішив не судитися з ними, адже суд міг затягти багато часу.

Невдовзі Віктор з Тетяною під’їхали до під’їзду їхнього будинку.

- А що з заступником робитимеш? – запитала вона, виходячи з авто.

- Вважай, що він сьогодні вже не працює – пояснив він.

Коли дружина покинула авто, Пилипенко розвернув автомобіль і поїхав. Через деякий час Range Rover стояв біля офісу піцерії «Піца 24».

Керівник піцерії сидів в своєму кабінеті і розмовляв з своїм заступником.

- Зателефонуй в ту компанію скажи ми підпишемо з ними угоду – Віктор лукаво посміхнувся. Він вирішив не казати одразу йому про те, що його звільнено.

Бараболя набрав потрібний номер телефону і переговоривши, повідомив Пилипенку, що вони погодилися зустрітися через півгодини.

В зазначений час в кабінет керівника піцерії зайшло двоє представників компанії, які тепер володіли торговою маркою. Один з них відрекомендувався:

- Директор фірми «Азимут» Борис Іванович Гречко. А це мій помічник Ігор Ігорович Контрактій.

- Пилипенко Віктор Сергійович керівник підприємства «Піца 24». А це мій заступник Бараболя Андрій Леонідович – Віктор Сергійович потиснув руки представникам фірми «Азимут Бренд».

Коли всі посідали, Пилипенко поглянув на свого заступника, який сидів поряд посміхаючись. В його голові майнула думка: «Ну по посміхайся поки що».

- Вікторе Сергійовичу – почав директор «Азимут Бренд» – ми раді, що ви прийняли нашу пропозицію. Думаю співпраця з нашими фірмами буде прекрасною і не один рік. Вам лише потрібно підписати договір.

Пилипенко посміхнувся на те:

- А хто сказав, що я прийняв ваші умови.

Представники фірми «Азимут Бренд» переглянулися між собою. Вони не очікували такого повороту в переговорах.

- Я пропоную наступне. Ми будемо орендувати торгову марку за наступною ціною – і назвавши суму керівник піцерії замовк. Витримавши коротку паузу, він додав: - І строк угоди не більше трьох місяців.

- Але вам, на мою думку, буде цікавіше продовжити працювати з торговою маркою, з якою вас асоціюють ваші клієнти. Подумайте добре Вікторе Сергійовичу. Тому ціну ми не змінюємо. Щодо періоду договору ми на наполягаємо на довгостроковій угоді – Борис Іванович розсісвшись зручніше в кріслі, нагло дивлячись на Пилипенка.

Той окрім цього погляду відчув, як його заступник коситься на нього. «Що Андрюша не подобається тобі такий сценарій» - подумав Віктор, глянувши на свого нього.

- В такому разі ми відмовляємося заключати договір – промовив керівник піцерії, змінивши свій погляд на представників «Азимут Бренд» – Сьогодні же ми прибираємо цей бренд з нашої вивіски, форми працівників і всіх місць де б він зазначався.

- Ви впевнені? – запитав керівник фірми «Азимут Бренд». В його голосі вчувалася розгубленість. Було зрозуміло, що він був не готовий до такого повороту переговорів. Здавалося в нього не було іншої інструкції як діяти.

- Впевнений – мовив чітко і ясно Віктор.

- В такому разі ми припиняємо перемовини –  Борис Іванович підвівся з місця. Слідом за ним підвівся і його помічник.

Коли Пилипенко залишився сам з Андрієм Леонідовичем, той розвернувся до нього і промовив:

- Вікторе Сергійовичу ви зробили велику помилку. Я к же ми без бренду. Я вважаю, що ми повинні…

Але договорити йому не дав Віктор Сергійович, який зі злою посмішкою на вустах, проказав:

- А ви чому ще тут?

- В сенсі – закліпав очима його заступник.

- Чого зі своїми не пішли, раз переговори для вас виявилися невдалі.

Тільки повен дурень не зміг би розуміти про, що натякнув Віктор кажучи останню фразу. Андрій Леонідович все второпав.

- Думаєш я не знаю що ви власник цієї фірми «Азимут Бренд» - додав Пилипенко – Відсьогодні ви звільнені. Трудову можете забрати в відділі кадрів.