Руденко прокинулася. Вона сиділа та трималася за плече Віктора. Поступово до неї дійшло, що їй наснився поганий сон. Вона лягла назад в постіль. Нехороші образи ще деякий час були в неї перед очима. Проте, поступово Тетяна таки заснула.
В ранці, за сніданком, Руденко розповіла коханому про нічний жах. Той поцілував її і сказав, що то лиш був поганий сон і вона не повинна хвилюватися. Поснідавши вони пішли знову на пляж.
На пляжу було не дуже людно. Перш ніж піти купатися, Тетяна і Віктор вирішили покататися на гідроциклах. Руденко сіла спереду, а Пилипенко розмістився позаду. Цього разу вони вирішили спробувати проїхатися без інструктора.
Керування водним транспортом дуже подобалося Тетяні, адже це чимось їй нагадувало поїздку на скутері. Тому вона почувала себе впевненою. Та раптово дівчина не справилась з керуванням. Гідроцикл нахилився і вони попадали у воду. Все сталося так швидко, що обоє і не встигли второпати що відбулося. На щастя все обійшлося чудово. Рятівні жилети дозволили їм збалансувати. Невдовзі до них припливли рятувальники, які і допомогли дістатися берега.
- Напевно більше не будемо кататися. Ну його на фіг – сказав Пилипенко трохи оговтавшись. Його дуже налякала сьогоднішня ситуація.
- Я згодна – Руденко його підтримала. Їй також було лячно.
- Давай прогуляємося містом. А то якось нема бажання більше купатися.
Тетяна погодилася з ним. Дійсно після ситуації не хотілося залазити в воду. Потрібно було якось розвіятися.
- Гарна ідея – промовила вона. І двоє зібравши свої речі пішли до виходу.
Дякую вам за прочитання. Якщо сподобался став Пододається.
#3731 в Любовні романи
#1793 в Сучасний любовний роман
#441 в Молодіжна проза
Відредаговано: 11.01.2021